Національний заповідник хортиця - це не просто найбільший острів на дніпрі, але і унікальний природний та історичний комплекс. унікальність цього місця широко визнана, в 2007 році хортиця була названа одним із "семи див україни".природа острова вражає своєю красою. на порівняно невеликій його площі (довжина хортиці становить 12 км, а ширина - в середньому 2,5 км) є свої степи, луки, дубові та хвойні ліси. завдяки особливим мікрокліматичним умовам, які виникли через велику кількість сонця, прісної води і сухого повітря, флора острова істотно відрізняється від материкової.але найбільш цікава хортиця саме з історичної точки зору, адже її історія овіяна далекого минулого. ця територія споконвіку була відома людині. дивіться фото: сорочинський ярмарок - найбільший та найколоритніший ярмарок україниперші мешканці з'явилися на острові вже в епоху палеоліту і мезоліту, а перші досліджені поселення належать до епохи бронзи (iii-ii тис. до н. від яких залишилися численні поховання, городища та культові споруди. збереглися на острові декілька стародавніх святилищ у вигляді кам'яних закладок, що датуються ii тисячоліттям до нашої ери.з vii по iii століття до н.е. на острові жили скіфи. збереглося тут унікальне святилище у вигляді круглої кам'яної закладки в сосновому лісі недалеко від чорної скелі, що датується v-iv ст. до нашої ери.нерозривно пов'язана історія хортиці з київською руссю. за однією з версій, саме тут у 972 році загинув в бою з печенігами князь святослав. підтвердженням цьому можуть служити знайдені на острові при будівництві дніпрогес давньоруські мечі x століття.але найяскравіші події в історії хортиці пов'язані, безумовно, з запорізькими козаками, адже саме тут знаходилося славетне козацьке укріплення - запорізька січ. читайте також: батурин - легендарна гетьманська столицяперші укріплення з'явилися тут ще в 1556 році. з цього часу протягом кількох століть хортиця залишалася одним з головних центрів українських козаків. дивно, але деякі з укріплень збереглися до наших днів і приваблюють щороку сотні тисяч туристів. hortica.zp.uaзапорізька січ на хортиці дозволяє доторкнутися до історії найпопулярнішим серед відвідувачів є історико-культурний комплекс "запорізька січ", що відтворює образ козацької столиці й атмосферу часів козацтва. тут зібрані воєдино найцікавіші елементи архітектури, культури, побуту і життя запорізьких козаків.січ на хортиці побудована за образом справжньої січі, тут присутні всі елементи січей, які існували. навколо комплексу розташовані захисні фортифікаційні укріплення: високий вал, глибокий рів і огорожа у вигляді дерев'яного частоколу.мандрівка у "запорізьку січ" дозволяє доторкнутися до славного минулого україни, залишає незабутні враження завдяки унікальній атмосфері та історичному духу козацтва. "острів-музей - просто фантастика. було враження, ніби я поринула в епоху і культуру, пов'язану з історією запорізького козацтва. ще мене вразили ікони в церкві, виконані відомим запорізьким художником валерієм булатом. від цих ікон йде божественне світло. все-все на острові прекрасно", - пише на одному з сайтів користувач під іменем людмила, яка відвідала хортицю. дивіться фото: херсонес таврійський - подорож в античністьцікаво, що на острові є дев'ять селищ, в яких проживає майже дві тисячі людей. але з них тільки три селища знаходяться на і міста запоріжжя, інші юридично не належать нікому, а десятки гектарів острова зайняті незаконними забудовами. hortica.zp.uaхортиця вабить красою своєї природи як дістатися? острів хортиця знаходиться поруч з містом запоріжжя. тому краще всього добиратися до запоріжжя поїздом або автобусом, а з міста на хортицю регулярно ходить громадський транспорт - з залізничного вокзалу сюди можна доїхати маршрутками №№55 і 56. з автовокзалу на хортицю можна дістатися маршрутними таксі з тими ж номерами.
Було дуже приємно отримати твого листа! Вітаю тебе з обранням старостою класу. Я вірила, що оберуть саме тебе, бо ти дуже відповідальна та кмітлива.
Почну з головного – я навчилася кататися на велосипеді! Ти ж пам'ятаєш, як мені цього хотілося. Свого в мене не було, а друзі, якщо і пропонували мені покататися, то не недовго. А для того, щоб навчитися хвацько крутити педалі, потрібен час…
Та сталося диво – батьки купили мені велосипед. Тепер я не розлучаюся зі своїм двоколісним другом. Звичайно, катаюся я ще не ідеально, постійно збиваю коліна та набиваю синці, але рівновагу тримати вмію.
У мене все гаразд і вдома, і в школі. До речі, в нашому класі з’явився новенький – Павло. Він з родиною переїхав до нас з Дніпродзержинська. Мій новий однокласник не дуже високого зросту, трохи товстенький, а ще він напрочуд гарно співає. Ми були приємно здивовані, коли почули його співи. Вчителі не нарадуються такому таланту і вже готують йому сольний номер на святі Восьмого березня.
На цих вихідних ходили з мамою й татом до театру на виставу «Ромео і Джульєтта». Гра акторів була неперевершеною! Я насолоджувалася кожною миттю дійства. Актриса, яка грала Джульєтту, мала дуже вишукану сукню.
Минулого тижня в нашій школі був день зустрічі випускників. Традиційно старшокласники готують для них розважальну програму – співають, танцюють, розповідають чудові історії і декламують вірші. Цього разу наша вчителька з музики попросила мене зіграти на святковому концерті «Італійську польку»! Уявляєш?!
Я дуже нервувала – це ж мій перший сольний виступ на сцені. Найбільше боялася, що від хвилювання забуду ноти, але все пройшло пречудово. Всім дуже сподобалось. Стільки оплесків я ще ніколи не отримувала.
Напиши мені одразу, як отримаєш листа! Чекаю на твою відповідь!
Було дуже приємно отримати твого листа! Вітаю тебе з обранням старостою класу. Я вірила, що оберуть саме тебе, бо ти дуже відповідальна та кмітлива.
Почну з головного – я навчилася кататися на велосипеді! Ти ж пам'ятаєш, як мені цього хотілося. Свого в мене не було, а друзі, якщо і пропонували мені покататися, то не недовго. А для того, щоб навчитися хвацько крутити педалі, потрібен час…
Та сталося диво – батьки купили мені велосипед. Тепер я не розлучаюся зі своїм двоколісним другом. Звичайно, катаюся я ще не ідеально, постійно збиваю коліна та набиваю синці, але рівновагу тримати вмію.
У мене все гаразд і вдома, і в школі. До речі, в нашому класі з’явився новенький – Павло. Він з родиною переїхав до нас з Дніпродзержинська. Мій новий однокласник не дуже високого зросту, трохи товстенький, а ще він напрочуд гарно співає. Ми були приємно здивовані, коли почули його співи. Вчителі не нарадуються такому таланту і вже готують йому сольний номер на святі Восьмого березня.
На цих вихідних ходили з мамою й татом до театру на виставу «Ромео і Джульєтта». Гра акторів була неперевершеною! Я насолоджувалася кожною миттю дійства. Актриса, яка грала Джульєтту, мала дуже вишукану сукню.
Минулого тижня в нашій школі був день зустрічі випускників. Традиційно старшокласники готують для них розважальну програму – співають, танцюють, розповідають чудові історії і декламують вірші. Цього разу наша вчителька з музики попросила мене зіграти на святковому концерті «Італійську польку»! Уявляєш?!
Я дуже нервувала – це ж мій перший сольний виступ на сцені. Найбільше боялася, що від хвилювання забуду ноти, але все пройшло пречудово. Всім дуже сподобалось. Стільки оплесків я ще ніколи не отримувала.
Напиши мені одразу, як отримаєш листа! Чекаю на твою відповідь!
Оля.
Оригинал http://ycilka.net/tvir.php?id=887#ixzz4bJtfJ1LA