Ось ранок, ясний(означення) і погожий(означення) ранок після короткої(означення) ночі. Зірочки кудись зникли- пірнули в синю(означення) безодню блакитного(означення) неба. Край його горить- палає рожевим(означення) вогнем, червонуваті(означення) хвилі ясного(означення) світла миготять серед темноти, понад степом віє її останнє зітхання. Положисті(означення) балки дрімають серед темної(означення) тіні, а високі(означення) могили виблискують срібною(означення) росою.Піднімається сизий(означення) туман і легесеньким(означення) димком, чіпляючись за рослину, стелиться по землі.
Частина мови усіх означень - прикметник. Тому над кожним означенням напишеш "прикметник". Означення підкреслюються хвилястою лінією .
Ця проста та нехитра квіточка росте усюди: у садочках та палісадниках, у парках та на городі. Навіть інколи зненацька з’явиться посеред шумної міської вулиці, нагадавши перехожим про красу природи. А справжній дім та родина ромашки – у великому різнотрав’ї українського поля.
Маленька ромашка не впадає в око великими розмірами, не має пишних «вогняних» пелюсток. Її не одразу помітиш серед пишних лілей, троянд, жоржин та орхідей. Але проста, скромна краса ромашки все одно незрівнянна. Недарма в літературі ця квітка є символом доброти, юності та скромності.
Кругла серединка квіточки радує око яскраво-жовтим кольором. А прямі пелюстки, які оточують її по колу, біленькі та ніжні-ніжні. Ромашка, неначе маленьке сонечко, вбране у білі шати, усміхається до всіх навкруги.
А яка ромашка пахуча! Вийдеш влітку в український степ та обов’язково знайдеш місце, густо заросле ромашками. Тут метушаться мурахи, співають цвіркуни. Зануришся в букет та отримаєш неймовірну насолоду від його медвяного запаху. Ромашка пахне неначе самим життям та самою родючою землею Батьківщини.
Є багато різних видів цієї квітки: ромашка лікарська, садова, польова, пахуча та інші. Іноді – це маленька самотня квіточка на тонкій стеблині, іноді – ціле поле!
Скромна ромашка є щедрою. Вона лікує людей від багатьох хвороб, дарує солодкий нектар, годує мурашок та комашок- «сонечок». А також наповнює навколишній світ радістю життя!
Ось ранок, ясний(означення) і погожий(означення) ранок після короткої(означення) ночі. Зірочки кудись зникли- пірнули в синю(означення) безодню блакитного(означення) неба. Край його горить- палає рожевим(означення) вогнем, червонуваті(означення) хвилі ясного(означення) світла миготять серед темноти, понад степом віє її останнє зітхання. Положисті(означення) балки дрімають серед темної(означення) тіні, а високі(означення) могили виблискують срібною(означення) росою.Піднімається сизий(означення) туман і легесеньким(означення) димком, чіпляючись за рослину, стелиться по землі.
Частина мови усіх означень - прикметник. Тому над кожним означенням напишеш "прикметник". Означення підкреслюються хвилястою лінією .
Ця проста та нехитра квіточка росте усюди: у садочках та палісадниках, у парках та на городі. Навіть інколи зненацька з’явиться посеред шумної міської вулиці, нагадавши перехожим про красу природи. А справжній дім та родина ромашки – у великому різнотрав’ї українського поля.
Маленька ромашка не впадає в око великими розмірами, не має пишних «вогняних» пелюсток. Її не одразу помітиш серед пишних лілей, троянд, жоржин та орхідей. Але проста, скромна краса ромашки все одно незрівнянна. Недарма в літературі ця квітка є символом доброти, юності та скромності.
Кругла серединка квіточки радує око яскраво-жовтим кольором. А прямі пелюстки, які оточують її по колу, біленькі та ніжні-ніжні. Ромашка, неначе маленьке сонечко, вбране у білі шати, усміхається до всіх навкруги.
А яка ромашка пахуча! Вийдеш влітку в український степ та обов’язково знайдеш місце, густо заросле ромашками. Тут метушаться мурахи, співають цвіркуни. Зануришся в букет та отримаєш неймовірну насолоду від його медвяного запаху. Ромашка пахне неначе самим життям та самою родючою землею Батьківщини.
Є багато різних видів цієї квітки: ромашка лікарська, садова, польова, пахуча та інші. Іноді – це маленька самотня квіточка на тонкій стеблині, іноді – ціле поле!
Скромна ромашка є щедрою. Вона лікує людей від багатьох хвороб, дарує солодкий нектар, годує мурашок та комашок- «сонечок». А також наповнює навколишній світ радістю життя!