сделайте на сегодня до вечера надо ,кто будет писать просто буквы буду банить . Списати речення. Вказати сполучники, що служать для
поєднання однорідних членів речення й частин складних речень. Назвати
сполучники сурядності і сполучники підрядності.
Плуг годує, а бур’ян мордує. Щоб мати, треба працювати. Чи тут, чи
не тут, аби не втрапити в хомут. Рот має рукам дякувати, а вони – голові.
Бригадиру гріш ціна, як любитель він вина. Замки надійні, але стіни немає.
Як ми людям, так люди нам. Накрився, мов лисиця хвостом. Зварили ніщо
та й з’їли без хліба. Тільки й рідні, що лапті одні. Треба працювати, аби не
бідувати. Лягай без вечері, то встанеш без боргу. Давали, та з кишені не
виймали. Дай свині волю, то влізе в квасолю. На вовка , а кобилу
вкрав Жорка.
3. Запишіть у дві колонки сполучники сурядності й підрядності.
Щоб, що, коли, а, й, та(але), зате, проте, якби, бо, мов, неначе, немов,
тому що.
4. Визначити групу кожного зі сполучників.
А час летів і днів підкови губив. Все ждуть і ждуть тепла Дніпра
холодні хвилі, і землю всю взяла зима в обійми білі. (В.Сосюра.) Не
приходить весна після осені, бо між ними холодна зима. (В. Раєвський.)
Якщо ви любите пісні, за у гості птаство під осінь, влітку, повесні.
(М.Сингаївський.)
5. Переписати, на місці крапок уставляючи пропущені
сполучники. Вказати сполучники сурядності й сполучники підрядності,
їх групи.
Люблю я Київ та Шевченків Канів ... їх співучих, лагідних дніпрян.
(І.Савич.) Незнищенний сад поєднує лаврські гори, ... в печерах знайшли
останній притулок праведники, із Чернечою горою, ... похований Шевченко.
(І.Кравченко.) Сивіючу, ... ще молоду в долоні сонця голову кладу, ... в руки
матері своєї. (Д.Павличко.) Ти слово радості скажи, ... печалиться людина.
(М.Сингаївський.) А свіжі квіти молодих бегоній не тішать ока, ... такі
червоні! (М.Рильський.)
Довідка. І. Де, де. Але, неначе. Коли. Хоч.
6. Інтерактивний метод «Дивись – не помились!»
Записати речення, розібрати синтаксично. Знайти сполучники й
визначити їх роль у реченні.
На поверхні срібного озера танули ніжні й тендітні сніжинки.
Кажуть, що сади – це наше багатство. Але чи насправді це так? Чого тільки немає в садах. Тут ростуть різноманітні плодові дерева: яблука, вишні, абрикоси і сливи. Такий сад багатий на аромати та барви.
Невже лише на це багаті сади? Я думаю, що ні. Адже дерева окрім приємних запахів та краси дарують ще й смачні плоди. Люди влітку збирають вишні, яблука та інші фрукти та ягоди. Роблять з них компоти та варення, якими насолоджуються взимку.
Отже, сади – це й справді наше багатство. Вони дарують гарне цвітіння та приємні аромати навесні. Влітку вони годують плодами. А взимку люди набираються з них вітамінів, бо заздалегідь запаслися фруктами та овочами, які дали сади.
Важко виділити одну окрему мрію, яку я б вважав(ла) найголовнішою. Для мене, як і для всіх інших, важливим є моє майбутнє життя. І, звісно, я прагну мати хорошу професію та достаток, люблячу сім’ю та вірних друзів. Я хотів(ла) би жити в добробуті та ніколи не сумувати, подорожувати і побачити світ. Важко виділити одне, найзаповітніше бажання. Проте, мабуть, для мене це – правильно вибрати свій шлях, знайти свою життєву дорогу. Адже,на мій погляд, найголовніше це - не прожити своє життя марно та бездумно.
Мрії наповнюю наше життя барвами, вони допомагають нам пізнати себе. Ніколи не можна позбавляти себе мрій, бо людина без них існувати не може.