Схема+грамматична основа: 1.пригодницьким називаєтся твір, сюжет якого наповнений великою кількістю пригод і незвичайних подій 2. пригоди головних героїв-це результат їхніх прагнень і вчинків, їхної веселої вдачі. 40
Моя вулиця 1. Я живу на тихій вузькій вуличці, яка називається провулок Зелений. Вона тягнеться вбік від шумного проспекту, тому з мого двора видно дахи багатоповерхових будинків. Навесні та влітку моя вулиця потопає в квітах та зелені дерев. По ній рідко їздять автомобілі, тому можна грати прямо посеред дороги. Ще недавно вона навіть не була заасфальтована, а тепер по ній приємно кататися на велосипеді. Завдяки тому, що вона тиха, по ній завжди неспішно розгулюють коти та собаки, а часом вони навіть сплять посеред проїжджої частини.І ми, і наші сусіди намагаємось підтримувати чистоту нашої вулиці – ми підмітаємо сміття біля дворів, прибираємо опале листя, висаджуємо квіти, взимку розчищаємо сніг, і тому вона завжди гарна.
Моя вулиця 2. Моя вулиця – широкий та шумний проспект Леніна в самому центрі міста. Це стара вулиця, вона зберіглася ще з довоєнних часів. Зараз вона людна, а по дорозі їздять не тільки автомобілі, а ще й маршрутні таксі, тролейбуси та трамваї. Коли до нас у гості приїздить бабуся, вона завжди дивується, як ми можемо спати в такому шумі. Коли трамвай проїжджає повз наш дім, навіть злегка дрижать стекла у вікнах. Влітку буває занадто пильно через транспорт на дорозі.Але мені моя вулиця подобається. На ній багато красивих старих будинків, є сквер з клумбами та фонтаном. По краях дороги висаджені каштани. Коли вони цвітуть навесні, стає дуже красиво. А крім того, на моїй вулиці є декілька великих магазинів та навіть кінотеатр, тож мені здається, дуже зручно жити в самому серці міста
1)Тіло жовте, Серце чорне: Тіло мовчить, А серце говорить. (Олівець) 2)Сталевий коник по білому полю бігає, За собою чорні сліди залишає. (ручка) 3)То в клітинку, то в лінійку, Написати тут зумій-но, І намалювати дещо зможеш, Називаюся я … (зошит) 4) Порахує сантиметри, А як треба – міліметри! Рівно лінії проводить, З олівцем за ручку ходить. Я люблю прямоту і сама пряма. Зробити рівну межу всім я допомагаю. (Лінійка) 5)Я негарно написала, А вона усе злизала. Олівців моїх сусідка, Ця вертлява-буквоїдка. (Гумка)
Моя вулиця 2. Моя вулиця – широкий та шумний проспект Леніна в самому центрі міста. Це стара вулиця, вона зберіглася ще з довоєнних часів. Зараз вона людна, а по дорозі їздять не тільки автомобілі, а ще й маршрутні таксі, тролейбуси та трамваї. Коли до нас у гості приїздить бабуся, вона завжди дивується, як ми можемо спати в такому шумі. Коли трамвай проїжджає повз наш дім, навіть злегка дрижать стекла у вікнах. Влітку буває занадто пильно через транспорт на дорозі.Але мені моя вулиця подобається. На ній багато красивих старих будинків, є сквер з клумбами та фонтаном. По краях дороги висаджені каштани. Коли вони цвітуть навесні, стає дуже красиво. А крім того, на моїй вулиці є декілька великих магазинів та навіть кінотеатр, тож мені здається, дуже зручно жити в самому серці міста
Серце чорне:
Тіло мовчить,
А серце говорить.
(Олівець)
2)Сталевий коник по білому полю бігає,
За собою чорні сліди залишає.
(ручка)
3)То в клітинку, то в лінійку,
Написати тут зумій-но,
І намалювати дещо зможеш,
Називаюся я … (зошит)
4)
Порахує сантиметри,
А як треба – міліметри!
Рівно лінії проводить,
З олівцем за ручку ходить. Я люблю прямоту і сама пряма.
Зробити рівну межу всім я допомагаю. (Лінійка)
5)Я негарно написала,
А вона усе злизала.
Олівців моїх сусідка,
Ця вертлява-буквоїдка.
(Гумка)