Гармонія людини і природи є великою духовною цінністю. Людина є частиною природи, саме тому не повинна нівечити її. Людство сьогодні створює хмарочоси, багато уваги приділяє новітнім технологіям. Але часто забуває про те, що його годує - природу. Саме вона дає нам їжу, корисні копалини, одяг. Без природи ми ніщо.
Давайте пам'ятати про те, що ми є дітьми природи. Йдучи до лісу, ми не маємо нівечити дерева, залишати сміття на землі або й зовсім викидати його у водойми. Якщо ми не смітимо у себе вдома, то чому робимо це на природі? Ми маємо виховувати у собі повагу до природи, вчитися відчувати її, що до у майбутньому уникнути багатьох катастроф.
Сполучник — це службова частина мови, яка служить для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення. Сполучники не мають власного лексичного значення і не виконують у реченні граматичну роль.
До сполучників належать і, та, й, але, а тощо.
За походженням сполучники поділяються на первісні(і,а,чи,та) і похідні(щоб, якби, проте, буцімто).
Залежно від синтаксичної функції сполучники поділяються на сурядні (і (й), та, та й, а, але, або, чи, прикладкове як) та підрядні (коли, що, як би, наскільки, хоч, мов, наче, часове й порівняльне як).
Гармонія людини і природи є великою духовною цінністю. Людина є частиною природи, саме тому не повинна нівечити її. Людство сьогодні створює хмарочоси, багато уваги приділяє новітнім технологіям. Але часто забуває про те, що його годує - природу. Саме вона дає нам їжу, корисні копалини, одяг. Без природи ми ніщо.
Давайте пам'ятати про те, що ми є дітьми природи. Йдучи до лісу, ми не маємо нівечити дерева, залишати сміття на землі або й зовсім викидати його у водойми. Якщо ми не смітимо у себе вдома, то чому робимо це на природі? Ми маємо виховувати у собі повагу до природи, вчитися відчувати її, що до у майбутньому уникнути багатьох катастроф.
Сполучник — це службова частина мови, яка служить для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення. Сполучники не мають власного лексичного значення і не виконують у реченні граматичну роль.
До сполучників належать і, та, й, але, а тощо.
За походженням сполучники поділяються на первісні(і,а,чи,та) і похідні(щоб, якби, проте, буцімто).
Залежно від синтаксичної функції сполучники поділяються на сурядні (і (й), та, та й, а, але, або, чи, прикладкове як) та підрядні (коли, що, як би, наскільки, хоч, мов, наче, часове й порівняльне як).