Говорят, умение хвалить себя – необходимая вещь. Но мало сказать, что ты умница (что известно окружающим), красавица (даже если так считает только твой муж), надо уметь это все красиво обосновать и написать так, чтобы это было интересно читать. Ведь если сам себя не похвалишь, может похвалить кто-то другой. И не факт, что он сделает это так, как нужно.
@Александра Руда "Столица"
Желание похвалить себя - вполне естественное. Это подтверждают даже гарвардские ученые, которые утвержадют, что разговоры о себе доставляют нам такое же удовольствие, как вкусная еда, получение зарплаты и даже секс. Но важно различать искреннее желание поделиться радостью и попытку самоутвердиться. Чрезмерное бахвальство тоже не есть хорошо. Другие люди легко считывают, когда человек делиться успехом, а когда хвалит себя незаслуженно. Ведь когда мы вкладываем в какое-то дело, в себя силы, время, энергию и получаем какой-то результат, это естественно, что возникает желание поделиться успехами с другими. И я все же считаю, что делиться достижениями нужно. Это завяление о себе, признание себя. Дело лишь в том, как себя хвалить. Только с позиции "я-молодец!" или с позиции "я-молодец" и при этом поделиться выводами, трудностями, этапами, что было сделано, как получены такие результаты, чему научил это успех и т.д.
И, оказывается, тема "Как хвалить себя, но так, чтобы успехи мотивировали других, а не вызывали зависть и желание отписаться" очень актуальна для многих. И в прямом эфире Инстаграм мы как раз и обсуждали сегодня эту тему, выполняли упражнения и применяли техник прямо по ходу эфира, а в конце участники даже получили небольшое домашнее задание
Рано чи пізно ми всі починаємо замислюватися над своїм майбутнім — ким бути. Плекаємо мрії, ставимо якісь цілі, намагаємося їх досягти… І навіть якщо наші плани не завжди досяжні, все одно ми отримуємо досвід, розвиваємося як особистість.
Питання, ким я хочу стати в майбутньому, з деяких пір хвилює й мене. І воно виявилося непростим. Часто чую його від батьків або просто знайомих, які прагнуть до мені у пошуках свого «я». Чого зазвичай хочуть люди? Зробити кар’єру, заробити багато грошей, досягти влади або слави…
Моїх амбіцій недостатньо для того, щоб мріяти, скажімо, про владу. Я ніколи не заздрив політикам. У них нелегке життя: потрібно поступатися своїми принципами на догоду вимогам соратників. Відомі політичні діячі не вільні. В їхньому житті оселився страх. Вони не можуть пройтися вулицями без охорони, боячись розплати за свої дії або бездіяльність. Настільки ж позбавлені свободи й публічні люди, які досягли популярності або слави. Важко жити під прицілом фотокамер, побоюватися за кожен невірний крок, що може стати надбанням натовпу.
Чи хочу я стати мільйонером? Про легкі гроші, звичайно ж, не може бути й мови. Батько казав якось, що власники таких багатств не вміють їх цінувати. Часто впадають у крайнощі, швидко спускаючи свої мільйони на непотрібні речі й розваги. І самі при цьому деградують, втрачаючи людське обличчя. Так, я хочу отримати освіту, знайти гідне заняття і своєю працею заробити кошти, достатні для безбідного життя моєї сім’ї. Але ким стати за професією — поки що не вирішив.
Говорят, умение хвалить себя – необходимая вещь. Но мало сказать, что ты умница (что известно окружающим), красавица (даже если так считает только твой муж), надо уметь это все красиво обосновать и написать так, чтобы это было интересно читать. Ведь если сам себя не похвалишь, может похвалить кто-то другой. И не факт, что он сделает это так, как нужно.
@Александра Руда "Столица"
Желание похвалить себя - вполне естественное. Это подтверждают даже гарвардские ученые, которые утвержадют, что разговоры о себе доставляют нам такое же удовольствие, как вкусная еда, получение зарплаты и даже секс. Но важно различать искреннее желание поделиться радостью и попытку самоутвердиться. Чрезмерное бахвальство тоже не есть хорошо. Другие люди легко считывают, когда человек делиться успехом, а когда хвалит себя незаслуженно. Ведь когда мы вкладываем в какое-то дело, в себя силы, время, энергию и получаем какой-то результат, это естественно, что возникает желание поделиться успехами с другими. И я все же считаю, что делиться достижениями нужно. Это завяление о себе, признание себя. Дело лишь в том, как себя хвалить. Только с позиции "я-молодец!" или с позиции "я-молодец" и при этом поделиться выводами, трудностями, этапами, что было сделано, как получены такие результаты, чему научил это успех и т.д.
И, оказывается, тема "Как хвалить себя, но так, чтобы успехи мотивировали других, а не вызывали зависть и желание отписаться" очень актуальна для многих. И в прямом эфире Инстаграм мы как раз и обсуждали сегодня эту тему, выполняли упражнения и применяли техник прямо по ходу эфира, а в конце участники даже получили небольшое домашнее задание
Рано чи пізно ми всі починаємо замислюватися над своїм майбутнім — ким бути. Плекаємо мрії, ставимо якісь цілі, намагаємося їх досягти… І навіть якщо наші плани не завжди досяжні, все одно ми отримуємо досвід, розвиваємося як особистість.
Питання, ким я хочу стати в майбутньому, з деяких пір хвилює й мене. І воно виявилося непростим. Часто чую його від батьків або просто знайомих, які прагнуть до мені у пошуках свого «я». Чого зазвичай хочуть люди? Зробити кар’єру, заробити багато грошей, досягти влади або слави…
Моїх амбіцій недостатньо для того, щоб мріяти, скажімо, про владу. Я ніколи не заздрив політикам. У них нелегке життя: потрібно поступатися своїми принципами на догоду вимогам соратників. Відомі політичні діячі не вільні. В їхньому житті оселився страх. Вони не можуть пройтися вулицями без охорони, боячись розплати за свої дії або бездіяльність. Настільки ж позбавлені свободи й публічні люди, які досягли популярності або слави. Важко жити під прицілом фотокамер, побоюватися за кожен невірний крок, що може стати надбанням натовпу.
Чи хочу я стати мільйонером? Про легкі гроші, звичайно ж, не може бути й мови. Батько казав якось, що власники таких багатств не вміють їх цінувати. Часто впадають у крайнощі, швидко спускаючи свої мільйони на непотрібні речі й розваги. І самі при цьому деградують, втрачаючи людське обличчя. Так, я хочу отримати освіту, знайти гідне заняття і своєю працею заробити кошти, достатні для безбідного життя моєї сім’ї. Але ким стати за професією — поки що не вирішив.