Синтаксичний розбір простого ускладненого речення: (підкреслити усі члени речення)
1)Я хочу відчувати слово, ласкаве, тепле, веселко ве, купатися в його обіймах, пірнати вглиб, а потім вільно підноситись тим словом в небо.
2)думки мої, на тхненні і квітчасті, опадають вересневим, жовтим листям.
3)вечір пролітає, наче кри жень, черкнувши місто синіми крильми.
4)Край села ста реньку продавали хату, затишну, привітну, вікнами багату.
5)Химерно вигинаючись, Псьол убирає в себе рукавці, губиться десь у комишах, а потім вири вається з них в’юнкою стрічкою, леліючи в неозорій далечині.
6)Радію, уявляючи сади, повні яблунь у цвіту.
.7)Жовтіють повсюди кульбаби, перші весняні квіти наших полів.
8)Слався, рідна земле моя, рясними садами, квітучими полями.
Плекаймо рідну мову
Мудрі люди кажуть, що немає народу без історії, та це ще більше стосується мови. Мова забезпечує народові неповторність, історичну спадкоємність, зберігає його культуру. Рідна мова є основою родоводу, єднає рід і сім'ю. К. Д. Ушинський відзначав: "Коли зникає мова — народу нема більше!"
Заборона української мови спричинила зникнення у небуття кількох десятків років нашої історії. У житті народу рідна мова й рідний край є нероздільними поняттями. Здавна через мову народ виявляв поняття моральності, а найважливіші з них — вірність і відданість, честь і чесноти, щирість і добро, взаємність, пошана і повага, мир і злагода, дружба і товариськість.
Для того, щоб мова могла прийти нам на до ми повинні постійно дбати про неї. Добру пораду українцям дав М. Рильський у поезії "Мова":
Скласти листа до близької людини із звертаннями та вставними словами пропоную так:
Бабусю, пише тобі твоя улюблена онука Ганнуся. Як ти себе почуваєш? Як справи? Як там мій дідусь? Бабуню, щиро вірю, що у вас все чудово. Сподіваюсь, ми скоро побачимось. Певна річ, я б із задоволенням залишилась у вас погостювати на літо.
Бабусю, я закінчила рік відмінницею. Нарешті, я вільна від навчання. Тепер я мрію лише про подорожі та побаченні із близькими людьми. Бабуню, передавай привіт діду та сусіду Іллі. Чекаємо на зустріч!
З любов'ю,
Ганнуся.
Звертання: бабусю, бабуню.
Вставні слова: сподіваюсь, певна річ, нарешті.