Мій робочий день починається о сьомій годині ранку. Я прокидаюсь, вмиваюсь, одягаюсь, снідаю і о восьмій годині виходжу до школи. Перший урок починається о восьмій тридцять. У школі я вивчаю різні предмети: математику, українську мову, історію. На уроках я уважно слухаю вчителів, відповідаю на їхні запитання, виконую вправи та завдання. На перерві можна трохи відпочити, поговорити з друзями, з'їсти яблуко. Двічі на тиждень я ходжу на тренування з баскетболу. Після школи йду до дому. Обідаю з бабусею і сідаю виконувати домашнє завдання. Ще раз читаю те, про що йшлося в класі, потім вчу правила, роблю вправи, вчу вірші. Закінчивши уроки, збираю зошити та підручники на наступний день. Робочий день закінчено. Можна погуляти з друзями.
Цей ведмiдь спить на березi рiки не тiльки взимку, а й улiтку, коли, здається грiх не проснутись, i не поласувати доспiлими ягодами та медом диких бджіл, вгамувавши спрагу блакитною рiчковою водою (Є. Гуцало «Княжа гора»). 2. Тодi лавошник iзнадвору замкнув крамницю на двi кутi залiзнi штаби, зайшов до крамницi через пiдсобку, випив одним духом пляшку пива й заїдаючи пряним iржавим оселедцем заплакав їдучими, як руда сiль на iржавому оселедці, сльозами (Є. Гуцало «Княжа гора»). 3. То грудьми на нiй полежу, то на спину перевернуся – i легше менi зробиться малому не так болить побите тiло (Г. Тютюнник «Вир»). 4. Був би, думаю i я голубом, полетiв би матерi прохати, щоб забрала мене звiдси... (Г. Тютюнник «Вир»). 5. Вiн зайшов у свою кiмнату-кабiнет i не роздягаючись, а тільки повiсивши на цвяшок шапку, сiв за стiл з тим почуттям заклопотаностi i вiдповiдальностi, яке охоплювало його кожного разу, коли вiн поринав у турботи дня (Г. Тютюнник «Вир»).
Після школи йду до дому. Обідаю з бабусею і сідаю виконувати домашнє завдання. Ще раз читаю те, про що йшлося в класі, потім вчу правила, роблю вправи, вчу вірші. Закінчивши уроки, збираю зошити та підручники на наступний день.
Робочий день закінчено. Можна погуляти з друзями.
Объяснение:
Цей ведмiдь спить на березi рiки не тiльки взимку, а й улiтку, коли, здається грiх не проснутись, i не поласувати доспiлими ягодами та медом диких бджіл, вгамувавши спрагу блакитною рiчковою водою (Є. Гуцало «Княжа гора»). 2. Тодi лавошник iзнадвору замкнув крамницю на двi кутi залiзнi штаби, зайшов до крамницi через пiдсобку, випив одним духом пляшку пива й заїдаючи пряним iржавим оселедцем заплакав їдучими, як руда сiль на iржавому оселедці, сльозами (Є. Гуцало «Княжа гора»). 3. То грудьми на нiй полежу, то на спину перевернуся – i легше менi зробиться малому не так болить побите тiло (Г. Тютюнник «Вир»). 4. Був би, думаю i я голубом, полетiв би матерi прохати, щоб забрала мене звiдси... (Г. Тютюнник «Вир»). 5. Вiн зайшов у свою кiмнату-кабiнет i не роздягаючись, а тільки повiсивши на цвяшок шапку, сiв за стiл з тим почуттям заклопотаностi i вiдповiдальностi, яке охоплювало його кожного разу, коли вiн поринав у турботи дня (Г. Тютюнник «Вир»).