В
Все
М
Математика
А
Английский язык
Х
Химия
Э
Экономика
П
Право
И
Информатика
У
Українська мова
Қ
Қазақ тiлi
О
ОБЖ
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
У
Українська література
М
Музыка
П
Психология
А
Алгебра
Л
Литература
Б
Биология
М
МХК
О
Окружающий мир
О
Обществознание
И
История
Г
Геометрия
Ф
Французский язык
Ф
Физика
Д
Другие предметы
Р
Русский язык
Г
География
andrey43201
andrey43201
13.06.2020 15:46 •  Українська мова

Six1six на месте пропуска треба писати м'який знак

Показать ответ
Ответ:
nastyakravchen6
nastyakravchen6
29.01.2023 11:21

1. Усі слова є прислівниками в рядку

А стрімголов, змалечку, вперемішку, босоніж

Б стромляючи, важко, легко, спересердя

В не раз, зроду-віку, до дому, час від часу

Г щосили, казна-звідки, будь-де, давній

Д стрімкий, босоногий, малий, перемішаний

2. Виділене слово є прислівником у реченні

А Старому та хворому годи завше, як малому.

Б Мені стало якось ніяково.

В Тоді на Волині було невеличке село.

Г Стояла собі у полі, коло гаю, одна козача пасіка.

Д Він говорив, не поспішаючи нікуди.

3. Прислівник пишеться разом у рядку

А (на)жаль

Б (без)кінця

В (спокон)віків

Г (до)вподоби

Д (до)побачення

4. Прислівник виступає обставиною в реченні

А Неподалік від озера будинок відпочинку.

Б У лісочку було прохолодно.

В Вона зробила це мимохідь.

Г У будинку неподалік світилося.

Д Наша подорож була вдалою.

5. Усі прислівники належать до одного розряду за значенням у рядку

А тепло, таємно, дуже близько

Б вночі, швидко, жартома, хитро

В довкола, згори, торік, зопалу

Г здалеку, насухо, уранці, туди

Д спросоння, згарячу, спересердя, навмання

6. Усі прислівники вищого ступеня в рядку

А помітніше, куди веселіше, гарячіше, якнайтепліше

Б важливіше, якнайменше, менш вдало, краще

В глибше, трохи важче, вище, гірше

Г ширше, трохи швидше, щонайгірше, багатше

Д неспокійніше, найгрізніше, ще ніжніше, сумніше

7. Позначте рядок із прислівниками, від яких не можна утворити ступені порівняння

А гарно, багато, далеко, рішуче

Б наспіх, зопалу, навмисне, спросоння

В дорого, голосно, вузько, дбайливо

Г глибоко, рано, швидко, лукаво

Д вільно, дивно, сумно, коротко

8. Усі прислівники пишуться разом у рядку

А на/похваті, по/ночі, у/розтіч, на/жаль

Б в/щерть, за/світла, на/виворіт, на/провесні

В од/віку, з/переляку, на/відріз, з/гарячу

Г на/взнак, в/подорож, до/речі, що/духу

Д с/підлоба, на/двоє, по/змозі, з/надвору

9. Усі прислівники пишуться через дефіс у рядку

А пліч/о/пліч, з давніх/давен, день/у/день, по/латині

Б на/гора, коли/не/коли, без кінця/краю, де/небудь

В віч/на/віч, по/простому, сам/на/сам, хтозна/коли

Г ледве/ледве, по/праву, по/друге, як/не/як

Д більш/менш, раз/по/раз, будь/коли, десь/не/десь

10. Усі прислівники пишуться окремо в рядку

А (до)лиця, (уві)сні, (на)гора

Б (на)віку, (що)години, (в)зимку

В (на)льоту, (на)підпитку, (до)вподоби

Г (до)речі, (через)силу, (без)сліду

Д (по)руч, (в)літку, (до)вкола

11. Виділене слово є прислівником у рядку

А подарувати на/память

Б піднятися на/гору Кіліманджаро

В в/день народження

Г спати в/день

Д постукати в/останні двері

12. Виділене слово є прислівником у рядку

А в/горі проклали тунель

Б бігати по/весняному льодку

В по/сусідському полю бігти

Г у/двох кишенях

Д йти на/зустріч

Правильні відповіді:

1 - А

2 - А

3 - Б

4 - В

5 - Д

6 - В

7 - Б

8 - Б

9 - Б

10 - Г

11-Г

12 - Д

0,0(0 оценок)
Ответ:
vfedkina35
vfedkina35
04.04.2022 01:43

Серед інших типів односкладних речень узагальнено-особові вирізняються тим,

що вирішальною ознакою у їх встановленні є семантика конструкції.

Ступінь узагальнення особи буває різним. Найвищий він в афористичних висло­

вах (прислів’ях, приказках, загадках), частина яких являє собою односкладні узагаль­

нено-особові речення, наприклад: Слухай кожного, але не з кожним говори (Нар.

творчість); Стоїш високо — не будь гордим, стоїш низько — не гнися (Нар. творчість);

Вуглем полотна не білять (Нар. творчість); Учи народ, учися і в народу (Нар. твор­

чість); Учителя і дерево пізнають по плодах (Нар. творчість).

Дії і стани, про які йдеться в узагальнено-особових реченнях, є часто повторюва­

ними, властиві усім або багатьом особам. Вони типові, безпосередньо не стосуються

співрозмовника, мають узагальнене значення.

Форма головного члена узагальнено-особового речення може збігатися з формою

головного члена означено-особового речення (1,2 особи) та неозначено-особового

речення (3 особа). Тому на передній план при розрізненні цих структур виступає

семантичний чинник: якщо дія в означено-особовому реченні стосується конкретної

особи (осіб), у неозначено-особовому — кількох чи багатьох (а інколи й однієї) осіб, то

в узагальнено-особовому реченні дія може стосуватися будь-кого.

Узагальнено-особові речення можуть виражати такі значення:

• умовно-наслідкове: Здобудемо освіту — побачим більше світу (Нар. творчість);

• поради чи перестороги, застереження: Не хвались, як їдеш у поле, а хвались, як

їдеш з поля (Нар. творчість); Не хвали мене в вічі, не гудь поза очі (Нар.

творчість);

• можливості чи неможливості дії: Старого горобця на полові не обдуриш (Нар.

творчість); Шилом моря не нагрієш (Нар. творчість); Брехнею далеко не заїдеш

(Нар. творчість).

Нижчим ступенем узагальнення характеризуються структури, що означають дію

або стан самого оповідача і виражають в узагальненій формі його думки, пере­

живання, настрої. Мовець вживає форму другої особи замість першої, щоб

наголосити на типовості даної дії, яка стосується багатьох осіб, в т. ч. й самого мовця,

наприклад: Хапаєшся було там і тут. В канцелярії і до після півночі сидиш іноді

(А. Тесленко); Біля собору звернеш через майдан на свою заповітну Веселу, і вже ти

досяг мети (О. Гончар); Закохану людину одразу помітиш (О. Гончар); В голосі його

тиха зажура і стриманість, і ще щось таке, що відразу й не збагнеш (І. Цюпа).

381 I у и п м м т ц ч ю я бояин реченнях головний член може бути виражений:

II лнх щ«или у формі 2-ї особи однини теперішнього чи майбутнього часу, напри, і

ю м . Л т а а ся і не надитпися. дишеш і не надишешся тим чистим, гарячим і пахучіш

аваннршш (Леся Українка); Але як швидко побіля вогню не бігай — асе рівно обпечешся

(Т Тшгтжт н т л Куди не глянеш в даль оцю окресю — тут споконвіку скрізь лилася кроп

<Л Костенко); Що збереш за ці дні взимку місяцями годуватимеш ся (В. Козаченко);

2) яп сл о к м 2-ї особи множини, наприклад: Частин зерном сійт е поле, вродить

хяЛ ак море (Нар творчість). Ш укайте і знайдете (Декарт).

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Українська мова
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота