На мою думку, існує лише два способи, як відповісти людині, яка зробила боляче. Перший спосіб – зробити у відповідь те, що образило. Другий спосіб – з’ясувати чому саме так з тобою вчинили та не завдавати болю, а просто пробачити. Особисто я використовую другий спосіб, роблячи висновки та вибачаючи.
По-перше, завжди потрібно пам’ятати про правило бумеранга. Я вірю в те, що кожна людина буде відповідати за власні вчинки. Не треба витрачати свій час та нерви, щоб заподіяти шкоду. Варто не опускатися до такого низького рівня тої людини, яка несправедливо тебе образила.
Хочу навести приклад з української літератури – драма-феєрія Лесі Українки «Лісова пісня». Цей твір розказує про кохання Мавки та Лукаша, про те, як добре кохати та бути коханим. Але настає момент, коли хлопець має одружитися з простою селянкою Килиною, і це дуже засмучує обох. Проте згодом Лукашові вже не до вподоби Мавка, і він сватає Килину. Лісова дівчина не збирається причиняти біль ні колишньому хлопцеві, ні його майбутній дружині. Вона радіє, що Лукаш знайшов своє щастя, що йому добре з Килиною. Мавка вчинила як дуже розумна людина, яка розуміє, що нічого доброго не вийде, коли вона завдасть болю.
По-друге, ми всі знаємо ще з дитинства, з дитячих казок, що добро завжди перемагає зло. Так і в житті. Відповідаючи людині злом, ми будемо його отримувати у відповідь. Але, щоб такого не сталось, потрібно навчитись пробачати людям, не тримати на них образу, злість та ненависть. Можливо, у майбутньому лише ця людина тобі допоможе в знак вдячності за те, що колись ти не відповіла їй тим самим, а просто вибачила.Яскравим прикладом на підтвердження моєї думки може бути історія Мати Терези. Вона не раз чула та читала у свою сторону негативні речі, але ніколи не зупинялась на своєму шляху та допомагала бідним людям. Мати Тереза ніколи не завдавала болю, не відповідала злом іншим. Ця жінка завжди підтримувала та приносила добро у світ, в якому і так мало добрих і чесних людей.
Отже, не потрібно відповідати так само, як та людина, що заподіяла тобі біль. Слід пробачати її та не забувати про добро. Адже лише добро перемагає зло.
Воно було зовсім кволе і безпомічне. У лелеченяти було перебите крильце. Пташеня з надією чекало на порятунок. Діти вирішили до лелеченяті. Віднесли його до медпункту села. Потім ще довго доглядали за лелеченям, приносили їжу. Раділи, що птах іде на поправку. А коли лелеченя зовсім одужало, відпустили його на волю.
Ось так діти вилікували лелеченя.
Я хочу розповісти цікаву історію про лелеченя.
На комині самотнього булинку поселилася сім'я лелек. Через деякий час вилупилось не одне лелеченя. Одного дня найменше серед них випало із гнізда і поранило крильце. В цей час поряд проходили школярі. Вирішили до лелеченяті. Місцевий лікар оглянув пташення. Вдома діти старанно годували вихованця. Все їм хотілося побалакати з лелеченям. Так минав час. Крило зажило на лелеченяті.
Діти раділи, що лелеченя одужало і відпустили його на волю.
По-перше, завжди потрібно пам’ятати про правило бумеранга. Я вірю в те, що кожна людина буде відповідати за власні вчинки. Не треба витрачати свій час та нерви, щоб заподіяти шкоду. Варто не опускатися до такого низького рівня тої людини, яка несправедливо тебе образила.
Хочу навести приклад з української літератури – драма-феєрія Лесі Українки «Лісова пісня». Цей твір розказує про кохання Мавки та Лукаша, про те, як добре кохати та бути коханим. Але настає момент, коли хлопець має одружитися з простою селянкою Килиною, і це дуже засмучує обох. Проте згодом Лукашові вже не до вподоби Мавка, і він сватає Килину. Лісова дівчина не збирається причиняти біль ні колишньому хлопцеві, ні його майбутній дружині. Вона радіє, що Лукаш знайшов своє щастя, що йому добре з Килиною. Мавка вчинила як дуже розумна людина, яка розуміє, що нічого доброго не вийде, коли вона завдасть болю.
По-друге, ми всі знаємо ще з дитинства, з дитячих казок, що добро завжди перемагає зло. Так і в житті. Відповідаючи людині злом, ми будемо його отримувати у відповідь. Але, щоб такого не сталось, потрібно навчитись пробачати людям, не тримати на них образу, злість та ненависть. Можливо, у майбутньому лише ця людина тобі допоможе в знак вдячності за те, що колись ти не відповіла їй тим самим, а просто вибачила.Яскравим прикладом на підтвердження моєї думки може бути історія Мати Терези. Вона не раз чула та читала у свою сторону негативні речі, але ніколи не зупинялась на своєму шляху та допомагала бідним людям. Мати Тереза ніколи не завдавала болю, не відповідала злом іншим. Ця жінка завжди підтримувала та приносила добро у світ, в якому і так мало добрих і чесних людей.
Отже, не потрібно відповідати так само, як та людина, що заподіяла тобі біль. Слід пробачати її та не забувати про добро. Адже лише добро перемагає зло.
Объяснение:
Нещодавно у лузі діти знайшли лелеченя.
Воно було зовсім кволе і безпомічне. У лелеченяти було перебите крильце. Пташеня з надією чекало на порятунок. Діти вирішили до лелеченяті. Віднесли його до медпункту села. Потім ще довго доглядали за лелеченям, приносили їжу. Раділи, що птах іде на поправку. А коли лелеченя зовсім одужало, відпустили його на волю.
Ось так діти вилікували лелеченя.
Я хочу розповісти цікаву історію про лелеченя.
На комині самотнього булинку поселилася сім'я лелек. Через деякий час вилупилось не одне лелеченя. Одного дня найменше серед них випало із гнізда і поранило крильце. В цей час поряд проходили школярі. Вирішили до лелеченяті. Місцевий лікар оглянув пташення. Вдома діти старанно годували вихованця. Все їм хотілося побалакати з лелеченям. Так минав час. Крило зажило на лелеченяті.
Діти раділи, що лелеченя одужало і відпустили його на волю.