Мислення органічно пов'язане з мовою і мовою. Їх виникнення і розвиток знаменують собою появу нової особливої форми відображення дійсності та управління нею. Важливо відрізняти мову від мови. Мова - це система умовних символів, за до яких передаються поєднання звуків, що мають для людей певні значення й зміст. Мова - це сукупність вимовних або сприйманих звуків, що мають той же зміст і те ж значення, що й відповідна їм система письмових знаків. Мова єдина для всіх людей, що користуються їм, мова - індивідуальна. У мові виражається психологія окремо взятої людини або спільності людей, для яких дані характерні особливості мови; мова відображає в собі психологію народу, для якого він є рідним, причому не тільки нині живих людей, а й попередніх поколінь.Мова без засвоєння мови неможлива, в той час як мова може існувати і розвиватися відносно незалежно від людини, за законами, не пов'язаним ні з його психологією, ні з його поведінкою.
Сполучною ланкою між мовою і мовленням виступає значення слова, оскільки воно виражається в одиницях мови, так і в одиницях мови.
ПРИКЛАД:Найчастіше уточнювальними бувають обставини місця, часу, а іноді — й обставини дії, означення, присудок, підмет, додаток.1. [звідки?] Згори, [а звідки саме?] з міста, текли до води запахи вечірніх лип. (Ю. Яновський.)2. [коли?] Рано, [а коли саме?] за холоду, з росою добре жати. (І. Франко.)3. Данилко [як?] радо, [а як саме?] з підскоком, біг до сусідів. (Петро Панч.)4. Над оболонню висять низько [які?] білі, [а які саме білі?] аж прозорі, хмари. (І. Нечуй-Левицький.)5. Під синім склепінням високого неба розкинувся [який?] широкий, [а який саме широкий?] аж до самого обрію, степ. (Ю. Бедзик.)Іноді виділення тих чи інших членів речення як уточнювальних залежить від того, який зміст вкладає автор у своє висловлювання. Відповідно до цього й вимовляються вони з різною інтонацією.1. [де?] Там, [а де саме?] далеко, [а де саме далеко?] на Вкраїні, сяє сонечко ясне. (П. Грабовський.) — [де?] Там далеко під горами смужкою блищить Дніпро. (І. Нечуй-Левицький.)2. [де?] У нас, [а де саме?] на Волині, найбільші й, мабуть, наймальовничіші озера. — Мені здається, що пейзажі [де?] в нас на Україні якоїсь приголомшливої краси й величі.
Мислення органічно пов'язане з мовою і мовою. Їх виникнення і розвиток знаменують собою появу нової особливої форми відображення дійсності та управління нею. Важливо відрізняти мову від мови. Мова - це система умовних символів, за до яких передаються поєднання звуків, що мають для людей певні значення й зміст. Мова - це сукупність вимовних або сприйманих звуків, що мають той же зміст і те ж значення, що й відповідна їм система письмових знаків. Мова єдина для всіх людей, що користуються їм, мова - індивідуальна. У мові виражається психологія окремо взятої людини або спільності людей, для яких дані характерні особливості мови; мова відображає в собі психологію народу, для якого він є рідним, причому не тільки нині живих людей, а й попередніх поколінь.Мова без засвоєння мови неможлива, в той час як мова може існувати і розвиватися відносно незалежно від людини, за законами, не пов'язаним ні з його психологією, ні з його поведінкою.
Сполучною ланкою між мовою і мовленням виступає значення слова, оскільки воно виражається в одиницях мови, так і в одиницях мови.