В
Все
М
Математика
А
Английский язык
Х
Химия
Э
Экономика
П
Право
И
Информатика
У
Українська мова
Қ
Қазақ тiлi
О
ОБЖ
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
У
Українська література
М
Музыка
П
Психология
А
Алгебра
Л
Литература
Б
Биология
М
МХК
О
Окружающий мир
О
Обществознание
И
История
Г
Геометрия
Ф
Французский язык
Ф
Физика
Д
Другие предметы
Р
Русский язык
Г
География
vaflya2007
vaflya2007
13.10.2021 15:22 •  Українська мова

Складіть план до тексту

Коли вийдете в Києві зі станції метро "Університетська", підземним переходом перейдете бульвар Тараса Шевченка й повернете праворуч, перед вашими очима раптом постане велична споруда Володимирського собору, оточеного деревами.
Собор своїми чистими світлими лініями, які вгорі увінчуються ажурними арками високих вікон, змушує підняти очі. На тлі блакитного неба сяють золоті куполи. Таке поєднання кольорів вселяє в душу спокій, упевненість, воно рідне, близьке вам.
Ідете до храму. Масивні й водночас легкі на око бронзові двері з литими зображеннями двох знаменних постатей нашої історії --- княгині Ольги й князя Володимира Великого --- широко розчинені. Люди заходять і виходять. Тут завжди людно.
У храмі впадає в око велика кількість розписів, які надають йому піднесеності й святковості. У глибині видно постать Ісуса Христа з чашею вина у лівій руці і хлібом у правій: добробут і щастя Син Божий провіщає людям. І вже ближче знову образ Ісуса Христа з розкритою книгою --- він закликає йти за ним, сповнюватися мудрості й творити добро на землі. Його задумливі очі пильно й запитливо вдивляються у вас. Поряд із ним, праворуч, Матір Божа з малим Ісусом на руках, освітлена сонячними променями, --- і небесна, і земна. Вона ніби йде з безмежної небесної далечі, щоб віддати грішному світові єдиного сина, який своєю смертю на хресті спокутує гріхи всього людства. Карі очі її сповнені смутку й тривоги і водночас лагідні, добрі. По ліву руку від Ісуса Христа стоїть Володимир Великий з короною на голові, в руках підносить хреста над собою --- символ хрещення Русі-України.
Привертає увагу образ Нестора Літописця. Старець з розкішною сивою бородою. У руці тримає книгу --- "Повість врем'яних літ". Обличчя напружене, погляд зосереджений --- крізь минуле й теперішнє вдивляється в майбутнє: яке воно буде? Як чинитимуть українці, його земляки, в історії?
У Володимирському соборі і християнські символи, і наша, українська, історія. Усе описати неможливо --- настільки насичений він красою й історичною пам'яттю. Цей храм не пригнічує --- підносить людину своєю величчю, будить у ній доброту, поривання до чистоти, довершеності, людина в ньому міцніє духом і очищується від дріб'язкового.
Собор збудовано в другій половині ХІХ століття на честь хрестителя Русі-України князя Володимира Великого. Собор --- і духовний центр України, і цінна пам'ятка української архітектури. У ньому поєдналися краса образотворчого мистецтва й архітектурна досконалість. Це одна з найвизначніших оздоб столиці України. Володимирський собор --- головний осередок Української православної церкви.( І. Ющук).

Показать ответ
Ответ:
nikitos196
nikitos196
03.07.2021 21:25
Багато дітей уноді думає: А навіщо нам друзі? Що вони нам дають? А от і не буду дружити ні з ким. 
   Тільки це -  дуже велика помилка. Чому? А ось чому! Друзі -  це люди , які усе наше життя можуть йти з нами біко бік . Вони здатні підтримати, до нам у скрутну хвилину.  Такими діями, вони іноді і нам допомагають змінюватися та позбавлятися поганих рис характеру.
     Також іноді кажуть , що друзі погані. Але і це не так! Може вони і роблять іноді щось погане, але ви не можете навіть уявити, як вони за це себе потім карають! І ми самі навіть беремо з цього урок.
   Тепер, ми можемо зробити висновок. Але який? А такий, що друзі -   все ж таки дуже добрі люди, які допомагають нам змінюватися в найкращу сторону.
0,0(0 оценок)
Ответ:
kolisnyk98
kolisnyk98
16.09.2022 20:43
Осінній дощ спокійний та неспішний. Зазвичай він не приходить раптово. Спочатку підіймається вітер, а небо затягують сірі хмари. Далі починає мілко накрапати дощ . Згодом він може посилитися , а може мжити потроху цілий день.Він неначе людина несе у світ свої сумні почуття та розповідає про наболіле. Ми його або чекаємо  ,або зустрівши сумуємо.Люди радіють дощу після спекотних літніх днів. Але ось ближче до осені, коли вже холодно, дощ не приносить стільки радості, скоріше навпаки, трохи засмучує.Дощ приносить вогкість, особливо вона неприємна коли ще й холодно. Скоріше б закінчився холодний дощ. Так хочеться зігрітися біля теплого каміна. лиш прислухайтесь його пісня відбивається від вікон і летить додому розбиваючись голосно вибуає.Створюючи звук  нестримної печалі , він немов  співає протещо так не боліло в душі
Його пісню ми чекаємо і знаємо що ось вона прийде дощ музикант без якого б на світі булоб сумно
0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Українська мова
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота