Складіть план за текстом
ПОЕЗІЯ і ПРОЗА ПРОФЕСІЙ
Редакція журналу щодня одержує чимало листів. Ці листи щирі й відверті. Відчувається, що їх авторам хочеться висповідатися, спитати поради. Адже розповісти про себе все, навіть найінтимніше, найзавітніше незнайомій людині легше, ніж найближчому другові.
Ці два листи прийшли одночасно. Обидва від дівчат-ровесниць. Одна дівчина, закінчивши школу, пішла працювати до канцелярії, її пригнічує одноманітність хай і нескладної, але такої буденної праці. Вона заздрить тим, хто завжди в дорозі, хто ночує в наметах, бачить над собою не стелю, а зоряне небо.
Інша дівчина стала геодезистом. Тижні, а то й місяці вона проводить у полі, тому так сумує за гамірливим містом, так заздрить своїм ровесницям, які можуть хоч щовечора відвідувати якщо не музеї й театри, то принаймні дискотеки. Професію свою вона ненавидить. «Мені здається, я сіла не в свій потяг. Треба б пересісти, але як же не це тепер зробити»,— пише вона.
Справді, тепер це не Як і не врешті, вибрати той самий «свій» потяг вчасно і правильно.
Які неправдив таки бутафорські уявлення має наша молодь про різні професії! Лікар — це для неї обличчя у марлевій пов'язці, яскрава лампа над хірургічним столом. Родичі очікують біля дверей операційної, уже з квітами, бо наперед переконані, що операція пройде блискуче. Сталевар — це для молодих твердий погляд, рішучий вираз мужнього обличчя, яскраве полум'я мартену... Геолог — це рюкзак, едельвейси, водоспади, ризиковані, проте завжди вдалі переправи через бурхливі гірські річки, гітара біля мальовничого багаття...
Як же легко зобразити зовнішні атрибути професій! І як нелегко розкрити істинну суть фаху! Тут уже треба збагнути прозу щоденної копіткої праці людей, бо ж без прози не існує поезії.
Життя геолога — це місяці, якщо не роки обробки зібраних матеріалів. Це бездоріжжя, побутова невлаштованість, часто бездомність і безсімейність. Крім краси гірських ущелин та екзотики дрімучих хащів, це люті комарі й набридлива мушва, це безкінечна втома.
Життя лікаря-хірурга — це безперервне фізичне й душевне напруження, це гоєння людських ран і виразок. Це будні прийому стражденних і, буває, роздратованих хворих, це виснажливі нічні чергування. Нерідко — це й найтяжчий моральний обов'язок сказати рідним, що врятувати хворого попри всі зусилля не вдалося...
Життя вчителя — це не лише оберемки квітів у день екзаменів. Це стопи зошитів, які доводиться перевіряти до глибокої ночі, це шум у класі, штовханина на перервах, це сорок учнів із різними, такими не характерами... І то в кожному класі по сорок, а скільки усього? А протягом життя?
Тож придивляйтеся до людей, до їхньої праці, до прози й поезії професій, які вас зацікавили! Щоб не довелося потім пересідати в інший потяг (Із журналу; 410 слів).
С-(с)-согл., твёрд., глух.,
п-(п)-согл.,твёрд.,глух.,
о-(а)-гласн., безуд.,
ж-(ж')-согл., мягк.,звонк.,
и-(и)-гласн.,ударн
в-(в)-согл.,твёрд.,звонк.,
я-(й')-согл., мягк.,звонк.,-(а)-гласн.,безуд.,
я-(й')-согл., мягк.,звонк.,-(а)-гласн.,безуд
10 букв:11звуков
Купання,ку-пан-ня,(к у п а н' н' а)
к-(к)-согл,твёрд., глух.,
у-(у)-гласн.,безуд.,
п-(п)-согл.,твёрд.,глух.,
а-(а)-гласн., ударн.,
н-(н')-согл.,мягк.,глух.,
н-(н')-согл.,мягк.,глух.,
я-(а)-гласн.,безуд.,
7букв:7звуков
Главные герои «Ильи Муромца и Соловья – разбойника» – русский витязь, и разбойник, олицетворяющие собой две человеческие ипостаси, добро и зло.
Илья Муромец является положительным персонажем, Соловей-разбойник - отрицательным.
Ему победить то что он всегда совершал добрые дела, а в былинах побеждает добро. В былине он предстаёт пред нами как умный, справедливый, сильный, мужественный.
Нравственные идеалы русского народа: прославление мирного труда, мастерство, трудолюбие, физическая сила, чувство собственного достоинства, доброта и честь. В былине «Илья Муромец и Соловей-разбойник» воплотились народные представления о воинской доблести, о мужестве, преданности и неподкупности. Именно поэтому народ воспевал в былине подвиги богатырей.
Былина учит быть честным и добрым