складіть разом і розіграйте діалог розпитування пов'язаний з вашим життєвим досвідом пам'ятати що найбільше повністю і самостійно Я перший репліка наступної доповнюють одна одну
кожна людина наділена уявою. ще з раннього дитинства уява починає володіти нашими думками. вона представляє перед нами картини майбутнього й минулого, існуючого та фантазійного. уява - це ніби пензель, завдяки якому ми можемо намалювати речі та явища, яких ще ніколи не бачили.
і саме завдяки уяві у людини з’являються мрії. спочатку, вони зовсім прості і легкоздійсненні. потім людина починає рости і пізнавати світ, розставляти пріоритети та вподобання. а разом з людиною ростуть і її мрії. вони стають ширшими та конкретнішими. їх кількість неодмінно зростає. деякі з цих мрій стають цілями, яких людина прагне досягнути в своєму житті,а інші так і залишаються мріями, через свою нездійсненність.
мрії – це ніби квитки у майбутнє життя, и кожен з нас прагне цими квитками скористатися и насолодитися. мрій у світі багато, набагато більше ніж самих людей. хтось мріє бути сильним і хоробрим, хтось прагне слави та вроди, для когось найважливішим є багатство. ми уявляємо майбутнє кохання та сімейне щастя, або професію, яку прагнемо опанувати.
важко виділити одну окрему мрію, яку я б вважав(ла) найголовнішою. для мене, як і для всіх інших, важливим є моє майбутнє життя. і, звісно, я прагну мати хорошу професію та достаток, люблячу сім’ю та вірних друзів. я хотів(ла) би жити в добробуті та ніколи не сумувати, подорожувати і побачити світ. важко виділити одне, найзаповітніше бажання. проте, мабуть, для мене це – правильно вибрати свій шлях, знайти свою життєву дорогу. адже,на мій погляд, найголовніше це - не прожити своє життя марно та бездумно.
мрії наповнюю наше життя барвами, вони нам пізнати себе. ніколи не можна позбавляти себе мрій, бо людина без них існувати не може.
Казка про Сполучник Жив собі в державі Рідна Мова скромний службовець на ім’я Сполучник. Він щодня сумлінно об’єднував не лише окремих, однорідних жителів цієї країни, а іноді й цілі родини-речення. Але його робота видавалася декому не дуже потрібною: ну й що з того, що поєднує... Можна й окремо жити непогано. От і кепкували з нього, казали, що маленький на зріст, що незмінний... І що цікаво — жодних питань до нього ніхто не ставив.Набридли Сполучникові такі кпини. От і вирішив він утекти світ за очі — до інших, незвіданих країв.Ішов Сполучник довго чи не дуже, але стомився й сів перепочити. Оглядівся довкола — ох і гарна його країна, ох і розкішна його Рідна Українська Мова!.. Аж серце стиснулося від думки, що доведеться оселитися на чужині. Добре розумів, що він хоч і маленький, а збідніє без нього держава, стане роз’єднаною...Коли бачить, аж ген курява піднялася. А то гонець, і саме його розшукує, просить повернутися — сумно стало без нього, непривітно.Зрадів Сполучник і з радістю повернувся додому. Від образи не залишилося й сліду, бо всі товариші вітали його, за в гості. Сполучник запрацював іще краще, ніж колись, і від того Рідна Мова розквітла, стала милозвучною та співучою.
кожна людина наділена уявою. ще з раннього дитинства уява починає володіти нашими думками. вона представляє перед нами картини майбутнього й минулого, існуючого та фантазійного. уява - це ніби пензель, завдяки якому ми можемо намалювати речі та явища, яких ще ніколи не бачили.
і саме завдяки уяві у людини з’являються мрії. спочатку, вони зовсім прості і легкоздійсненні. потім людина починає рости і пізнавати світ, розставляти пріоритети та вподобання. а разом з людиною ростуть і її мрії. вони стають ширшими та конкретнішими. їх кількість неодмінно зростає. деякі з цих мрій стають цілями, яких людина прагне досягнути в своєму житті,а інші так і залишаються мріями, через свою нездійсненність.
мрії – це ніби квитки у майбутнє життя, и кожен з нас прагне цими квитками скористатися и насолодитися. мрій у світі багато, набагато більше ніж самих людей. хтось мріє бути сильним і хоробрим, хтось прагне слави та вроди, для когось найважливішим є багатство. ми уявляємо майбутнє кохання та сімейне щастя, або професію, яку прагнемо опанувати.
важко виділити одну окрему мрію, яку я б вважав(ла) найголовнішою. для мене, як і для всіх інших, важливим є моє майбутнє життя. і, звісно, я прагну мати хорошу професію та достаток, люблячу сім’ю та вірних друзів. я хотів(ла) би жити в добробуті та ніколи не сумувати, подорожувати і побачити світ. важко виділити одне, найзаповітніше бажання. проте, мабуть, для мене це – правильно вибрати свій шлях, знайти свою життєву дорогу. адже,на мій погляд, найголовніше це - не прожити своє життя марно та бездумно.
мрії наповнюю наше життя барвами, вони нам пізнати себе. ніколи не можна позбавляти себе мрій, бо людина без них існувати не може.
Жив собі в державі Рідна Мова скромний службовець на ім’я Сполучник. Він щодня сумлінно об’єднував не лише окремих, однорідних жителів цієї країни, а іноді й цілі родини-речення. Але його робота видавалася декому не дуже потрібною: ну й що з того, що поєднує... Можна й окремо жити непогано. От і кепкували з нього, казали, що маленький на зріст, що незмінний... І що цікаво — жодних питань до нього ніхто не ставив.Набридли Сполучникові такі кпини. От і вирішив він утекти світ за очі — до інших, незвіданих країв.Ішов Сполучник довго чи не дуже, але стомився й сів перепочити. Оглядівся довкола — ох і гарна його країна, ох і розкішна його Рідна Українська Мова!.. Аж серце стиснулося від думки, що доведеться оселитися на чужині. Добре розумів, що він хоч і маленький, а збідніє без нього держава, стане роз’єднаною...Коли бачить, аж ген курява піднялася. А то гонець, і саме його розшукує, просить повернутися — сумно стало без нього, непривітно.Зрадів Сполучник і з радістю повернувся додому. Від образи не залишилося й сліду, бо всі товариші вітали його, за в гості. Сполучник запрацював іще краще, ніж колись, і від того Рідна Мова розквітла, стала милозвучною та співучою.