Осінь - золота пора року. Недарма в народі її називають: щедрою, багряною,золотою, гарячою порою. Адже саме восени люди збирають врожай на городах, на полях і в садах . Після довгих клопітких робіт одержують щедру винагороду від природи за свою працю.
Восени все навколо забарвлюється в різноманітні кольори: червоні, жовтогарячі, жовті , вогнянисті , ніби й насправді природа позолотила ліси , садки, лісосмуги, парки і сквери.
Сонечко обігріває все менше землю. Приходять перші заморозки.
Восени , прощаючись з рідним краєм , відлітають в теплі краї птахи. Тільки й чути їхні прощальні , журливі пісні.
Про осінь складено багато пісень, віршів, нарисів . Ось рядки однієї пісеньки , вони залишились у моїй пам’яті . В першому класі , пам’ятаю ми вивчали її на уроці музики:
« … Падає , падає листя
Листя в саду мерехтить.
Жовте , яскраво-вогнисте
Тихо за вітром летить… . »
Мені також подобається гати , як з дерев плавно
опадають пожовклі листочки і з тихим шелестом лягають на
землю. А як тільки пахне це опале листя! Грибами, пеньками,
та й самою осінню!
Напевне тому, що я народилася восени - це і є моя
найулюбленіша пора року. Вона трішки сумна , ніби все навколо сумує за сонечком , літом , теплом.
Правило: к, ч, ц + -ськ- = -цьк-. г, ж, з + -ськ- = -зьк-. х, ш, с + -ськ- = -ськ-.
Якщо на кінці кореня не вище вказані літери,то просто додаємо суфікс -ськ- Вийнятком правила є слова: казахський, герцогзький і здається ще якісь, але пам'ятааю лише ці.
Осінь.
Осінь - золота пора року. Недарма в народі її називають: щедрою, багряною,золотою, гарячою порою. Адже саме восени люди збирають врожай на городах, на полях і в садах . Після довгих клопітких робіт одержують щедру винагороду від природи за свою працю.
Восени все навколо забарвлюється в різноманітні кольори: червоні, жовтогарячі, жовті , вогнянисті , ніби й насправді природа позолотила ліси , садки, лісосмуги, парки і сквери.
Сонечко обігріває все менше землю. Приходять перші заморозки.
Восени , прощаючись з рідним краєм , відлітають в теплі краї птахи. Тільки й чути їхні прощальні , журливі пісні.
Про осінь складено багато пісень, віршів, нарисів . Ось рядки однієї пісеньки , вони залишились у моїй пам’яті . В першому класі , пам’ятаю ми вивчали її на уроці музики:
« … Падає , падає листя
Листя в саду мерехтить.
Жовте , яскраво-вогнисте
Тихо за вітром летить… . »
Мені також подобається гати , як з дерев плавно
опадають пожовклі листочки і з тихим шелестом лягають на
землю. А як тільки пахне це опале листя! Грибами, пеньками,
та й самою осінню!
Напевне тому, що я народилася восени - це і є моя
найулюбленіша пора року. Вона трішки сумна , ніби все навколо сумує за сонечком , літом , теплом.
Та все ж таки як тільки гарно восени!
2)Бузький, кагарлицький, ніжинський, золотоноський, солдатський.
3)Бучацький, чумацький, гігантський, забайкальський, онезький, латиський.
4)Віденьський, токмацький, ткацький, матроський, абхазький, воронезький.
5)Дрогобицький, ятраньський, поліський, студентський, парубоцький, празький.
6)Кавказький, гадяцький, ворзельський, черкаський, ненецький, альпіністський.
7)Запорізький, кременчуцький, чеський, казахський(слово вийняток), братський, ельбруський.
8)Ризький, сиваський, цюріський, ірпіньський, комендантський, калмицький.
Правило:
к, ч, ц + -ськ- = -цьк-.
г, ж, з + -ськ- = -зьк-.
х, ш, с + -ськ- = -ськ-.
Якщо на кінці кореня не вище вказані літери,то просто додаємо суфікс -ськ-
Вийнятком правила є слова: казахський, герцогзький і здається ще якісь, але пам'ятааю лише ці.