Складіть схеми поданих речень. Схарактеризуйте тип кожного ре- чення та засоби зв'язку їхніх частин.
1. І день іде, і ніч іде, і, голову схопивши в руки, дивуєшся,
чому не йде Апостол правди і науки (Т. Шевченко). 2. З дерев
нечутно, мов білі птахи, спурхували й сідали на намети пухкі,
легенькі кім'яхи снігу; крізь голе гілля трохи навкоси світило
сонце; тут і там сяяли на стовбурах свіжі ніжно-жовті поцерби-
ни від осколків, і здавалося, що ті дерева-підранки потихеньку
стогнуть, приголублені теплим у затишку промінням (Гр. Тю-
тюнник). 3. Книги морська глибина: хто в них пірне аж до
дна, той, хоч і труду мав досить, дивнії перли виносить (І. Фран-
ко). 4. Здоровенна, наче винницький казан, голова його була
закустрана цілим оберемком білого снігу, довга, як помело, бо-
рода виплетена з товстих віскряків криги; товсті настовбурчені
брови густо покриті білим інеєм, і сіро-зелені очі, наче волосо-
жари, виблискують холодним світом (Панас Мирний).
Дієслова доконаного виду
Означають дію, завершену в минулому, або дію з вказівкою на її завершеність у майбутньому. Відповідають на питання що зробити? (що зробив? що зроблю? що зробиться?)
списати, списав, спишу, спишеться
Дієслова недоконаного виду
Означають незавершену дію без вказівки на її результат у минулому, теперішньому чи в майбутньому. Відповідають на питання що робити? (що робив? що роблю? що буду робити? що робиться? що робитиму?)
писати, писав, пишу, писатиму, пишеться
Объяснение:
Источник: http://8next.com/umova/1961-umova_138.html
Надеюсь, более менее понятно. Доконаний вид = действие закончилось/закончится, недоконаний = действие не закончилось
Особисто для мене, доброзичливість - повсякденна справа і я не вбачаю у ній нічого складного. Та є такі люди, що лише у певному суспільстві стають доброзичливими, і при цьому докладають багато зусиль. Іноді я замислююся над тим, що це за тип людей. Якщо ти з малечку любиш поважаєш людей, то своє ставлення до них проявляєш тільки у теплих відносинах, і важливим інструментом тут слугує доброзичливість. Та напевно є люди, що відштовхують від себе суспільство, через різні причини - можливо, хтось не вгодив чи образа затаїлася на серці. Через, здавалося, такі різні дрібнички ці люди замикаються у собі і не хочуть ділитися своїм добром з іншими. Для них доброзичливість стає чимось неосяжним і далеким. Я зовсім не розумію таких людей, і вірю, що цу нашому суспільстві їх небагато.