Складіть схеми речень з кількома підрядними,
1. Я думало сумно; яе бути тим храмим, що во і руін
шилось одних? (О. Пахльоссиса) 2. Талант святість
він надаасить тобі, випадковісті, яку ти мусип перетвор
"
на закономірность, аби все ніхто не сумнівався, що мити и
мусив саме ти. (В. Яворівсьјсии) 3. Розлобіть себе, щоб зрозу
ти, як мало вас можуть любити інші. (В. Брюгге) 4. коли
сне, немов дитя шалене, либоке місто неспокійним днем, но
|тополя приходить здалеку до мене | шелестить до мене по
вікном, щоб повертався яна Україну плутами чорнокрилими
орать, і тополята в полі поливать, I поливати землю тополи"
пу. (М. Вінграновський) 5. У глибокій балці урочища Писар
сього, що на Черкащині, тече джерельце, яке колись, за на
родними переказами, розчистив поет. (В, Супруненко) 6. Якщо
ти чимось не сподобався другові, якщо через тебе страждають
батьки, рідні, якщо тобою невдоволені вчителі, ти теж повинен
бути невдоволений собою. (3 сурналу) 7. Наш тру"
дами пращури по шаленому дневі елегійно зосереджувались
у собі саме ввечері, коли круторогі швидше вертали додому,
коли притомлені коні підбігцем розмотували знайому дорогу,
коли небо із легкими зорями й місяцем опускалось їм на вологі.
плечі. (В. Яворівський)​

Були часи, коли держава власна, могутня і сильна залишалася тільки в мріях, бо ім’я українця залишалося синонімом раба, душа і серце якого не знали неба, а земля українська ставала оселею скорботи і горя. У жертву було принесено життя мільйонів мучеників – синів і дочок України. Це завдяки їм не згасла віра у праведну путь, не вмерла надія у світле майбутнє, не зміліла любов до України. Українська душа огненно заговорила устами Тараса Шевченка, висповідалась і утвердилася в надії, що прилине правда і настане день, коли «врага не буде супостатата, а буде син і буде мати, і будуть люде на землі».Дивною квіткою-ломикаменем, чарівною мавкою волинських лісів, мужнім голосом цілого народу прибула до духовної Вітчизни українців безсмертна Леся Українка. ЇЇ поезія стала і хлібом насущним, і високим небом. Вона не дала українському народові втратити віру на осягнення вершини у сонячній кроні неба України. Іван Франко вклав в уста свого Мойсея пророчі слова про Месію, Мету, Дух. Поет став провідником нації, а слово його творів «вічним революціонером», духом неспокою у сходженні на вершину. Так не вмерла українська душа, не загинуло слово, вистояв народ, щоб знову опинитися на роздоріжжі і обрати свою майбутню долю.І от ми стали на порозі Європи. Майбутнє нашої держави залежить від нас, молодих, тих, хто сьогодні ще за шкільною партою, а завтра будуватиме нову Україну, високоцивілізовану, демократичну, де пануватиме достаток для більшості людей, які цінуватимуть конституційні свободи, де сяятимуть вогнями чисті міста, а у селах щасливо працюватимуть на своїй землі люди.Чого нам не вистачає тепер? Напевно, любові для значної частини громадян до України.Що до Україні? Відповідь одна: патріотизм. Саме любов до рідного краю і свого народу можуть до нам подолати усі негаразди і, головне, навчитись відрізняти свободу від рабства, труднощі, породжені становленням молодої держави,від труднощів, породжених ворогами нашої свободи. Саме патріотизм зможе забезпечити зміцнення нашої державності.Тож хай не зміліє духовна криниця наших молодих сердець, а віра, надія і любов до збудувати нову Україну.

Що таке для людини рідна мова?                                                                                Найбільше й найдорожче добро в кожного народу — це його мова, у яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування. Навчаючись із малих літ розмовляти, ми разом із тими словами набуваємо і розуміння того, що ті слова визначають,- чи назву якої речі, чи думку про що-небудь. Тобто ми разом зі словами набираємося і розуму, набуваємо чужих думок, навчаємося самі думати і ті думки викладати словами. Ми у свою чергу додаємо до здобутого  скарбу мови своїх вимовів того, чого нам за своє життя, довелося навчитися, передумати, пережити. Таким чином і складається людська мова, що з кожним новим коліном все більше та більше шириться-зростає.
   Мова має велике значення у житті людей.Вона є дуже необхідна. По-перше, ми можемо поговорити один з одним, дізнатись про щось нове. По-друге, слова ми складаємо у пісні та співаємо їх. По-третє, завдяки мові, переданій на письмі, ми можемо читати чудові книги. По-четверте, приємно чути від оточуючих добрі та лагідні слова... 
     Ось тому мова має велике значення для людини.                                           Теза про існування двох “рідних мов”, що насаджувалися всім поневоленим народам, за своєю сутністю є антилюдською і протиприродною. Двох рідних мов не існує, як не існує двох рідних матерів. Отож, “не цурайся Роду свого, його Звичаю та Мови; бо рідна Мова і Звичай зберігає енергію та здобутки нації”. 
Ось що таке рідна мова. Пам’ятаймо про це!