після узагальнюючих слів (перед однорідними членами в реченні), після слів автора перед прямою мовою, між реченнями в складному безсполучниковому, якщо друге речення виражає причину, пояснення, доповнення
тире:
між підметом і присудком на місці пропущеного дієслова (наприклад "є"), після однорідних членів речення перед узагальнюючим словом, перед репліками в діалозі, після прямої мови, перед та після слів автора, з обох боків вставного речення, якщо воно виражає додаткове зауваження,з обох боків відокремленої прикладки або перед нею, на місці пропущених членів у неповному реченні ( або якщо вони повторюються)
Мудрі люди кажуть, що немає народу без історії, та це ще більше стосується мови. Мова забезпечує народові неповторність, історичну спадкоємність, зберігає його культуру. Рідна мова є основою родоводу, єднає рід і сім'ю. К. Д. Ушинський відзначав: "Коли зникає мова — народу нема більше!"
Заборона української мови спричинила зникнення у небуття кількох десятків років нашої історії. У житті народу рідна мова й рідний край є нероздільними поняттями. Здавна через мову народ виявляв поняття моральності, а найважливіші з них — вірність і відданість, честь і чесноти, щирість і добро, взаємність, пошана і повага, мир і злагода, дружба і товариськість.
Для того, щоб мова могла прийти нам на до ми повинні постійно дбати про неї. Добру пораду українцям дав М. Рильський у поезії "Мова":
двокрапка:
після узагальнюючих слів (перед однорідними членами в реченні), після слів автора перед прямою мовою, між реченнями в складному безсполучниковому, якщо друге речення виражає причину, пояснення, доповнення
тире:
між підметом і присудком на місці пропущеного дієслова (наприклад "є"), після однорідних членів речення перед узагальнюючим словом, перед репліками в діалозі, після прямої мови, перед та після слів автора, з обох боків вставного речення, якщо воно виражає додаткове зауваження,з обох боків відокремленої прикладки або перед нею, на місці пропущених членів у неповному реченні ( або якщо вони повторюються)
Плекаймо рідну мову
Мудрі люди кажуть, що немає народу без історії, та це ще більше стосується мови. Мова забезпечує народові неповторність, історичну спадкоємність, зберігає його культуру. Рідна мова є основою родоводу, єднає рід і сім'ю. К. Д. Ушинський відзначав: "Коли зникає мова — народу нема більше!"
Заборона української мови спричинила зникнення у небуття кількох десятків років нашої історії. У житті народу рідна мова й рідний край є нероздільними поняттями. Здавна через мову народ виявляв поняття моральності, а найважливіші з них — вірність і відданість, честь і чесноти, щирість і добро, взаємність, пошана і повага, мир і злагода, дружба і товариськість.
Для того, щоб мова могла прийти нам на до ми повинні постійно дбати про неї. Добру пораду українцям дав М. Рильський у поезії "Мова":