складіть три речення зі словом джерело в таких значеннях 1. потік підземно що утворюється внаслідок виходу підземних вод на поверхню землі 2. те що дає початок чому небудь, звідки постає ,черпається щось основа чого небудь вихідне начало 3. писемна памятка документ на основі якого будується наукове дослідження

Складнопідрядним реченням з підрядним причини називається речення, підрядна частина якого вказує на причину або містить обґрунтування того, про що сказано в головній частині, і відповідає на питання чому? через що? з якої причини?, наприклад: «Мали спати по черзі, бо хтось один повинен був підтримувати вогонь» (В. Гжицький).

З головною частиною підрядне причини з'єднується сполучниками бо, щоб, затим що, оскільки, позаяк, парним сполучником а що...то та сполучними висловами типу завдяки тому, що; у зв'язку з тим, що; на тій підставі, що; з тієї причини, що; з того приводу, що і под., наприклад: «Условах баский, боязкий, в'язкий... знак м'якшення не пишеться, оскільки тут з, с разом із к не творять суфіксів -зк-, -ск-» (Укр.правопис); «Щось моя невістка не одчиняє при мені своєї скрині, мабуть тим, що порожня» (І. Нечуй-Левицький).

У розмовному мовленні, художньо-белетристичному та газетно-публіцистичному стилях відчутно переважають сполучники бо, щоб, тому що. Сполучник бо виражає тільки причинові відношення. Підрядні речення зі сполучником бо завжди стоять після головного: «Не злякать вам нікого, холодні сніги, Бо розтопе вас сонце блискуче...» (О.Олесь); «Нешвидко бігла тягарівка, бо вибоїни на дорозі з вигурком підкидали щохвилини» (В.Барка).

Інші підрядні причини можуть стояти перед головним, після головного й у середині головного речення: «Хлопці боялись поворухнутись, щоб не злякати» (О.Гончар); «А що їм добре, то й забули про мене» (Марко Вовчок).

Складені сполучні вирази вживаються переважно в офіційно-діловому та науковому стилях.

Складені сгюлучники тому що, тим що, через те що, затим що можуть розчленовуватися або стояти в підрядному реченні.

Г

Объяснение:

Узгоджені означення стоять у тому самому роді, числі й відмінку, що й означуване слово. Якщо означуване слово змінює форму, то й означення  так само змінюється.

А. сад- у цвіту- неузгоджене означення , так, як стоять у різних числах- (сад-однина, у цвіту- множина)

Б.зрошення степів- неузгоджене означення (зрошення степів, зрошення степу) при зміні числа змінюється одне слово- степів

В. пісню Шевченка- неузгоджене означення (пісні Шевченка, піснями Шевченка...) слово пісня змінюється, Шевченка- не змінне.

Г. нова справа- узгоджене означення стоїть у ж.роді, однини, Н.відмінку,  та змінюється за відмінками, за числами.