Складіть з кожним словом ( з поданих нижче) по 2 речення так, щоб в першому реченні подані слова були членами речення, а в другому реченні - вставними словами Видно, кажуть, на щастя, безперечно.
давніх давен собака жив поруч із людиною, був її другом та помічником. Це перша тварина, яку приручила давня людина. Вона ділилася із собакою їжею, а той допомагав їй на полюванні та охороняв її та її житло. З тих самих пір продовжується вірна дружба між ними.Сьогодні роль собаки в житті людей дуже важлива, вона виконує безліч функцій. По-перше, собака – це зазвичай домашній улюбленець усієї родини, який зігріває своїм дружнім ставленням серце, розважає, охороняє дім. Моя подруга дуже любить собак. Вона каже, що собаки дуже розумні, вміють вчитися, розуміють господаря навіть без слів, відчуваючи його настрій. Є породи собак, наприклад, лабрадор, які є дуже добрими, їх беруть у родини з маленькими дітьми, яким вони стають справжніми друзями та захисниками.Собака робить багато корисного для нас. Спеціально навчені собаки допомагають розшукувати людей в горах, рятувати на воді, несуть службу в міліції, а інші стають поводирями людей, які втратили зір, не дадуть вам заблукати в лісі. Мабуть, вони вміють робити ще багато чого, про що я й не знаю.Та дружба – це не гра в одні ворота, так що людина зі свого боку також має бути справжній товаришем своєму улюбленцеві. Зазвичай люди добре ставляться до домашніх собак, піклуються про них, починаючи від годування та закінчуючи модними зараз походами до собачих салонів краси! Цікаво, що собаки не вимагають багато. За добре ставлення вони раді й м’якій подушці в квартирі, й звичайній конурі у дворі. Вони згодні прожити життя в неволі заради того, щоб бути потрібними. Тож на мою думку, найважливіше – це не ображати тварин, бо в них також є почуття, а свого господаря вони люблять.Собака – вірний друг людини, який не посміється та не зрадить, до в усьому, де може, зрозуміє її настрій та спробує покращити, незважаючи на те, що він має чотири лапи та хвіст і не вміє розмовляти словами. Та взаєморозуміння без слів ще більш цінне. Тож варто бути вдячним нашим улюбленцям за їхню відданість та відплачувати їм тим же самим
У повісті «Химера лісового озера» автор змалював шукачів пригод, романтиків Митька та Сергія. Хлопці влітку зібралися до Митькової бабусі, щоб ловити комах для колекції, вудити рибу, купатися й ходити до лісу. Та сталася подія, яка змінила всі плани цих допитливих хлопчаків. Вони почали готуватися до зустрічі з чудовиськом, що живе в озері. Хлопці сміливі, відважні, не кожен би залишився на ніч біля озера. Щоправда, їм теж було страшно, і вони не соромляться в цьому признатися: «Лізти хотів, але боявся — страх один», «І я боявся. Аж тремтів».
