-Я б хотів би потрапити в місто же живуть лише діти -Ти що, там взагалі нічого цікавого, ніхто нічого незнає... -Що? Ти пам'ятаєш наші дитячі роки. У нас було багато ігор. Ми раділи життю з усього. Ми могли радіти навіть з пальця. -Частково так, але ти незнаешь того що зараз. -А зараз мені потрібно кожен день ходити на роботу. -А тоді тобі треба було ходити в школу. Щось з тобою не те... -Мабуть кожен дорослий хоче потрапити в це місто, і побути дитиною. -Хоча ти правий. Цього хочуть усі дорослі. Але на жаль наврядчи це здійсниться. -Ну так...
-Ти що, там взагалі нічого цікавого, ніхто нічого незнає...
-Що? Ти пам'ятаєш наші дитячі роки. У нас було багато ігор. Ми раділи життю з усього. Ми могли радіти навіть з пальця.
-Частково так, але ти незнаешь того що зараз.
-А зараз мені потрібно кожен день ходити на роботу.
-А тоді тобі треба було ходити в школу. Щось з тобою не те...
-Мабуть кожен дорослий хоче потрапити в це місто, і побути дитиною.
-Хоча ти правий. Цього хочуть усі дорослі. Але на жаль наврядчи це здійсниться.
-Ну так...