Колись дуже-дуже давно,восени,якщо я не помиляюсь, йшли надзвичайно сильні дощі. Вродливі дівчата і хлопці бігали по лужах. Одна дівчина дуже сильно заплямувала свою сукню,пригаючи через лужу,та ії однокласники почали сміятися з неї. "Не насміхайтеся"-благала вона. Ії однокласники ще не старіли,але вже були слабкими і злими у душі. Нарешті,колись може вони й зрозуміють,що треба бути добрішими. Час же не повертається назад. Вони будуть пам'ятати,як вони голосно-приголосно насміхалися з дівчат. немає нічого краще за добро. Треба менше робити зла. тоді і небо над головою стане ясніше. Сонце буде світити ясно-ясно. і життя стане щасливішим.
Перед нами замок князів Острозьких, відомих в історії просвіти Русі своїм сприянням друкарській справі. (виділене курсивом підкреслити хвилястою лінією)
Відокремлена обставина:
Замкові башти вперемішку з високими тополями гордо пнуться до неба, а почорнілі покрівлі й зубчасті стіни з вузькими прорізами, вузькі, неправильно розташовані вікна, важкі масивні брами під баштами, чорні пащі гармат, що стирчать подекуди у стінних прорізах, – усе це справді нагадує похмурий острог, у якому знемагають люди, очікуючи страти. (виділене курсивом підкреслити крапкою с комою)
Відокремлена прикладка:
Особливо відомий був своєю гостинністю цей замок при батькові теперішнього його володаря – при князі Василі-Костянтині Острозькому, який помер вісім років тому майже сторічним дідом. (виділене курсивом підкреслити хвилястою)
Складнопідрядне речення:
Замок цей велично височить над гарною звивистою Горинню і панує не лише над усіма будівлями й церквами Острога, а й над усім пагористим краєм із його гарними гаями та дрімучим бором, що простягся на десятки верстов.
Неповне речення:
Зовні – усе грізне, похмуре і неприступне для ворога, яким міг бути в той привільний час перший-ліпший сусід.
Вставне слово:
Усередині – розкіш, блиск, грубе багатство, що одразу впадає у вічі, і така сама груба, безмежна привітність для дорогих гостей, які, можливо, нещодавно були ворогами. (виділене курсивом слово ніяк не підкреслюється, бо "можливо" - це вставне слово)
Відокремлене означення:
Перед нами замок князів Острозьких, відомих в історії просвіти Русі своїм сприянням друкарській справі. (виділене курсивом підкреслити хвилястою лінією)
Відокремлена обставина:
Замкові башти вперемішку з високими тополями гордо пнуться до неба, а почорнілі покрівлі й зубчасті стіни з вузькими прорізами, вузькі, неправильно розташовані вікна, важкі масивні брами під баштами, чорні пащі гармат, що стирчать подекуди у стінних прорізах, – усе це справді нагадує похмурий острог, у якому знемагають люди, очікуючи страти. (виділене курсивом підкреслити крапкою с комою)
Відокремлена прикладка:
Особливо відомий був своєю гостинністю цей замок при батькові теперішнього його володаря – при князі Василі-Костянтині Острозькому, який помер вісім років тому майже сторічним дідом. (виділене курсивом підкреслити хвилястою)
Складнопідрядне речення:
Замок цей велично височить над гарною звивистою Горинню і панує не лише над усіма будівлями й церквами Острога, а й над усім пагористим краєм із його гарними гаями та дрімучим бором, що простягся на десятки верстов.
Неповне речення:
Зовні – усе грізне, похмуре і неприступне для ворога, яким міг бути в той привільний час перший-ліпший сусід.
Вставне слово:
Усередині – розкіш, блиск, грубе багатство, що одразу впадає у вічі, і така сама груба, безмежна привітність для дорогих гостей, які, можливо, нещодавно були ворогами. (виділене курсивом слово ніяк не підкреслюється, бо "можливо" - це вставне слово)