Пояснення:Наше життя - це терен, котрий обплітає нас, завдаючи болю. Хтось бореться з ним, а хтось - опускає руки. І саме в останніх починається духовна стагнація, а іноді - й деструкція особистості.
Ті, хто зламався, не змогли витримати тягар проблем, що звалилися на них дощем, що ранить кожною краплиною, починають закриватися або вивищати над іншими, показуючи свою силу. Я думаю, що грубість - це ознака слабкості людини, котра не змогла протистояти водоспаду життєвих обставин. Згадаймо хоча б Чіпку, головного героя соціально-психологічного роману Панаса Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні?". Несправедливо залишившись без землі, юнак не намагається знайти вихід із ситуації, а починає "звертатися до чарки". Розв'язкою всього цього стало вбивство Чіпкою цілої сім'ї. Головний герой показав свою слабкість через жахливу грубість.
Сильна особистісь ніколи не буде самостверджуватися за рахунок інших. Грубі особистості - слабкі.
Кожен з нас неодноразово був свідком неналежної поведінки дитини на вулиці, в магазині або на зупинці транспорту. Маленькі діти найчастіше влаштовують істерики щодо своїх бажань, підлітки – шумлять, псують майно, смітять, а то і курять, лихословлять. Дитина повинна знати правила поведінки громадських місцях.
Навіть, якщо дітям про них і відомо – а в дитячому саду і в школі про це говорять обов’язково, часто вони не розуміють простих речей:
культурні навички – це основа життя в суспільстві;
вихованій людині простіше налагодити відносини з іншими людьми;
за порушення правил поведінки в громадських місцях можуть покарати їх батьків, а для підлітків з 14-ти років настає особиста відповідальність.
Починати навчання правилам поведінки потрібно з перших років
Навчання основам правильної поведінки в суспільстві треба починати першого року життя – і це одне з основних завдань батьків, Навичкам, як себе вести поряд з чужими людьми, в таких громадських місцях, як магазин, театр, музей, транспорт і навіть дитячий майданчик, треба навчати малюка так само, як і чистити зуби або зав’язувати шнурки.
ПЕРЕЛІК ПРАВИЛ ПОВЕДІНКИ ДІТЕЙ ПОЗА ДОМІВКОЮ
Існують офіційні правила поведінки дітей – їх перелік можна знайти в дитячих і навчальних закладах. Вимоги до поведінки підлітків, звичайно, набагато складніші, ніж для малюків, але основні, загальні для всіх, наведені в списку:
На вулиці і в громадських місцях розмовляти без крику, не шуміти, не заважати іншим людям.
Виявляти ввічливість до дорослих людей, допомагати маленьким. Бути уважними до людей з обмеженими можливостями.
Дотримуватися чистоти в громадських місцях – не смітити, не плюватися, берегти зелені насадження.
Берегти суспільне і чуже майно.
Не робити негідних вчинків і оберігати від них друзів. Це означає: не ображати інших, не брати чужі речі, не знущатися над тваринами і ін.
Без супроводу дорослих діти до 16 років не можуть перебувати на вулиці після 21 години вечора
Ці основні вимоги включають і цілий ряд заборон для школярів і підлітків:
Брати участь в будь-яких акціях, які порушують порядок в громадських місцях.
Розпивати спиртні напої, палити, лихословити, грати в карти в громадських місцях.
Займатися торгівлею і перепродажем.
Не можна забиратися в підвали, на дахи, на залізничні вагони.
Їздити на підніжках громадського транспорту.
Самостійно купатися без супроводу дорослих.
Хуліганити, кидаючи каміння в проїжджаючий транспорт, накладати різні предмети на рейки.
Дітям до 16 років заборонено виїжджати на скутері на дорогу
Для підлітків існує також заборона їздити на велосипеді до 14 років, а на мопеді чи скутері – до віку 16 років.
ЧОМУ БАТЬКИ ПОВИННІ НАВЧИТИ СВОЮ ДИТИНУ
Існує також цілий ряд неформальних вимог, з якими батьки повинні ознайомити свою дитину буквально в перший вихід в будь-яке суспільне місце.
Наприклад, при відвідуванні зоопарку треба малюкові пояснити, що не можна лізти до клітин тварин, кидати що-небудь в них, дражнити і шуміти, щоб не налякати і не заважати іншим людям.
Перед відвідуванням театру треба пояснити дітям, як потрібно поводитися.
Також дитину треба навчити, як треба поводитися в театрі, в кіно і пояснити, чому правила поведінки в цих громадських місцях відрізняються. Діти повинні розуміти, чому вихована людина не повинен голосно розмовляти в цих закладах, шарудіти фантиками, вставати під час представлення або фільму. Дітей цікавить, чому в театрі не можна їсти і пити під час вистави, а в кіно можна купити попкорн і взяти напій. У музеях і на виставках не можна чіпати експонати, треба слухати екскурсовода і не заважати іншим відвідувачам.
Діти повинні поступатися місцем людям похилого віку
Правила поведінки в громадському транспорті включають кілька аспектів. По-перше, це елементарна ввічливість. Дитину треба навчити, що прийнято пропускати вперед при вході жінок і літніх людей, поступатися їм місце, не можна розштовхувати пасажирів ліктями. По-друге, вихована людина обов’язково оплачує проїзд. Третє вимога – смітити в салоні, не забруднювати його написами. У транспорті не треба голосно сміятися, розмовляти, вмикати музику, будь-яким відволікати водія від дороги.
Навчіть малюка користуватися носовичком і серветками
Інші вимоги до поведінки в суспільстві включають такі моменти:
При кашлі та чханні прийнято прикривати рот.
Користуватися носовою хусткою при нежиті.
Чи не виходити на вулицю недбало одягненим і незачесаним.
Акуратно і тихо їсти в закладах громадського харчування, користуватися серветками.
Не можна публічно відгукуватися грубо або погано про інших людей або події, що відбуваються.
НАВЧАННЯ ВВІЧЛИВОСТІ
Це один з важливих етапів розвитку культури поведінки і починати навчання треба з перших слів малюка. Найкраще це робити не повчаннями, що, якщо хочеш щось попросити, то треба сказати слово «будь ласка», а показувати це щодня на своєму прикладі.
Коли батьки просять дитину і при цьому самі говорять слова ввічливості, то малюком це буде сприйматися як норма і спеціально вчити його не буде необхідності.
Відповідь:
Пояснення:Наше життя - це терен, котрий обплітає нас, завдаючи болю. Хтось бореться з ним, а хтось - опускає руки. І саме в останніх починається духовна стагнація, а іноді - й деструкція особистості.
Ті, хто зламався, не змогли витримати тягар проблем, що звалилися на них дощем, що ранить кожною краплиною, починають закриватися або вивищати над іншими, показуючи свою силу. Я думаю, що грубість - це ознака слабкості людини, котра не змогла протистояти водоспаду життєвих обставин. Згадаймо хоча б Чіпку, головного героя соціально-психологічного роману Панаса Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні?". Несправедливо залишившись без землі, юнак не намагається знайти вихід із ситуації, а починає "звертатися до чарки". Розв'язкою всього цього стало вбивство Чіпкою цілої сім'ї. Головний герой показав свою слабкість через жахливу грубість.
Сильна особистісь ніколи не буде самостверджуватися за рахунок інших. Грубі особистості - слабкі.
Кожен з нас неодноразово був свідком неналежної поведінки дитини на вулиці, в магазині або на зупинці транспорту. Маленькі діти найчастіше влаштовують істерики щодо своїх бажань, підлітки – шумлять, псують майно, смітять, а то і курять, лихословлять. Дитина повинна знати правила поведінки громадських місцях.
Навіть, якщо дітям про них і відомо – а в дитячому саду і в школі про це говорять обов’язково, часто вони не розуміють простих речей:
культурні навички – це основа життя в суспільстві;
вихованій людині простіше налагодити відносини з іншими людьми;
за порушення правил поведінки в громадських місцях можуть покарати їх батьків, а для підлітків з 14-ти років настає особиста відповідальність.
Починати навчання правилам поведінки потрібно з перших років
Навчання основам правильної поведінки в суспільстві треба починати першого року життя – і це одне з основних завдань батьків, Навичкам, як себе вести поряд з чужими людьми, в таких громадських місцях, як магазин, театр, музей, транспорт і навіть дитячий майданчик, треба навчати малюка так само, як і чистити зуби або зав’язувати шнурки.
ПЕРЕЛІК ПРАВИЛ ПОВЕДІНКИ ДІТЕЙ ПОЗА ДОМІВКОЮ
Існують офіційні правила поведінки дітей – їх перелік можна знайти в дитячих і навчальних закладах. Вимоги до поведінки підлітків, звичайно, набагато складніші, ніж для малюків, але основні, загальні для всіх, наведені в списку:
На вулиці і в громадських місцях розмовляти без крику, не шуміти, не заважати іншим людям.
Виявляти ввічливість до дорослих людей, допомагати маленьким. Бути уважними до людей з обмеженими можливостями.
Дотримуватися чистоти в громадських місцях – не смітити, не плюватися, берегти зелені насадження.
Берегти суспільне і чуже майно.
Не робити негідних вчинків і оберігати від них друзів. Це означає: не ображати інших, не брати чужі речі, не знущатися над тваринами і ін.
Без супроводу дорослих діти до 16 років не можуть перебувати на вулиці після 21 години вечора
Ці основні вимоги включають і цілий ряд заборон для школярів і підлітків:
Брати участь в будь-яких акціях, які порушують порядок в громадських місцях.
Розпивати спиртні напої, палити, лихословити, грати в карти в громадських місцях.
Займатися торгівлею і перепродажем.
Не можна забиратися в підвали, на дахи, на залізничні вагони.
Їздити на підніжках громадського транспорту.
Самостійно купатися без супроводу дорослих.
Хуліганити, кидаючи каміння в проїжджаючий транспорт, накладати різні предмети на рейки.
Дітям до 16 років заборонено виїжджати на скутері на дорогу
Для підлітків існує також заборона їздити на велосипеді до 14 років, а на мопеді чи скутері – до віку 16 років.
ЧОМУ БАТЬКИ ПОВИННІ НАВЧИТИ СВОЮ ДИТИНУ
Існує також цілий ряд неформальних вимог, з якими батьки повинні ознайомити свою дитину буквально в перший вихід в будь-яке суспільне місце.
Наприклад, при відвідуванні зоопарку треба малюкові пояснити, що не можна лізти до клітин тварин, кидати що-небудь в них, дражнити і шуміти, щоб не налякати і не заважати іншим людям.
Перед відвідуванням театру треба пояснити дітям, як потрібно поводитися.
Також дитину треба навчити, як треба поводитися в театрі, в кіно і пояснити, чому правила поведінки в цих громадських місцях відрізняються. Діти повинні розуміти, чому вихована людина не повинен голосно розмовляти в цих закладах, шарудіти фантиками, вставати під час представлення або фільму. Дітей цікавить, чому в театрі не можна їсти і пити під час вистави, а в кіно можна купити попкорн і взяти напій. У музеях і на виставках не можна чіпати експонати, треба слухати екскурсовода і не заважати іншим відвідувачам.
Діти повинні поступатися місцем людям похилого віку
Правила поведінки в громадському транспорті включають кілька аспектів. По-перше, це елементарна ввічливість. Дитину треба навчити, що прийнято пропускати вперед при вході жінок і літніх людей, поступатися їм місце, не можна розштовхувати пасажирів ліктями. По-друге, вихована людина обов’язково оплачує проїзд. Третє вимога – смітити в салоні, не забруднювати його написами. У транспорті не треба голосно сміятися, розмовляти, вмикати музику, будь-яким відволікати водія від дороги.
Навчіть малюка користуватися носовичком і серветками
Інші вимоги до поведінки в суспільстві включають такі моменти:
При кашлі та чханні прийнято прикривати рот.
Користуватися носовою хусткою при нежиті.
Чи не виходити на вулицю недбало одягненим і незачесаним.
Акуратно і тихо їсти в закладах громадського харчування, користуватися серветками.
Не можна публічно відгукуватися грубо або погано про інших людей або події, що відбуваються.
НАВЧАННЯ ВВІЧЛИВОСТІ
Це один з важливих етапів розвитку культури поведінки і починати навчання треба з перших слів малюка. Найкраще це робити не повчаннями, що, якщо хочеш щось попросити, то треба сказати слово «будь ласка», а показувати це щодня на своєму прикладі.
Коли батьки просять дитину і при цьому самі говорять слова ввічливості, то малюком це буде сприйматися як норма і спеціально вчити його не буде необхідності.