Складіть і запишіть опис (5-7 речень) про навколишній світ так, щоб здивувати слухачів. Використайте прикметники із суфіксоми -енн-, -анн- (-янн-) для підкреслення більшої ознаки

1. Складносурядне речення:

Дороги розмиті, 

     В) і чується крик журавлиний. 

2. Перед виділеним сполучником треба поставити кому в реченні 
    А) На схилах риє кольоровий кріт(,) І тиша тут здається гробовою. 

3. Між частинами безсполучникового речення треба поставити тире:

    Д ) І що не день – все гірше, гірше, гірше. 

4. Складнопідрядне речення:

Невже мій шлях загубиться у мотлосі,   

    Б) як потьмяніє днів моїх скрижаль . 

5. Пунктуаційної помилки немає в реченні: 
    Б) Тисячі сіл вогнями благань і скорботи піднялися вгору і вугіллям та попелом упали додолу. 

6. Граматично правильне продовження речення

Готуючись вступити до університету, 

    Б) докладіть усіх зусиль. 

7. Вид складного речення. 

А) О, не забуду, доки і живу, і той майдан, і ті дерева з інеєм.

      2) складнопідрядне 

Б) Усі вже звикли: геніїв немає.

      3) безсполучникове 

В) Збагнуло серце вражене моє: пішов у смерть – і повернувся в думі, і вже тепер ніхто його не вб’є.

       4) з різними видами зв’язку. 

Д ) Вже день здається сивим і безсилим, і домліває в заростях ріка.
      1) складносурядне 
_
Г )* Це як, скажімо, вірувати в Бога і продавати душу сатані.

       *просте 

Під лежачий камінь вода не тече…Камінь що котиться мохом не обростає… Рух це життя і рухатись треба вперед, впевнено йти до мети. Наш обов’язок старанно навчатися, здобувати професію. Без цього неможливо кимось стати у житті, але легко загубитися і прожити нікчемне, нічого неварте життя. Ніхто не мріє стати волоцюгою, а от здолати лінощі важко майже кожному. Я дуже люблю читати українські народні приказки. прислів’я, притчі, легенди де висміюється ледарство. Я переповім одну з притч.

Жила жінка з чоловіком, а був він справжнісіньким ледарем. Кроку лишнього не ступить, зовсім нічого не хотів робити, без жінки пропав би. Але життя є життя і одного разу їй довелося збиратися у далеку дорогу, щоб відвідати хвору сестру. Як же залишити чоловіка вдома, поїздка для нього занадто важка… Жіночка була дуже кмітлива, розумна і ось що вигадала. Вона спекла велетенського бублика, наділа чолов’язі на шию і поїхала. До повернення дружини він мав би дожити, крути собі та їж. За кілька днів жінка повернулася і побачила мертвого чоловіка, що прогриз дірку, а далі навіть пальцем не поворухнув, щоб того бублика зрушити. Цю історію розповіла нам моя перша вчителька, щоб ми засвоїли урок і не були ледарями.