Складіть і запишіть висловлення (8-10 речень) у публiстичному стилi, епiграфом до якого може бути один iз запропонованних висловiв. Епiграф: Легко беруть на себе обов`язкi тi, кому легко iх не виконати.
Іноді ми не слідкуємо за тим,що говоримо іншим, і часто це може зруйнувати життя тих,хто поруч. особливо завдають болю слова,які нам кажуть наші рідні- мама,тато,сестра, або брат. Адже саме вони найдорожчі тобі люди,люди,яким ти довіряєш.
вони можуть навіть не дізнатися про те,що зробили дуже боляче.
наприклад, сестра каже, що ця сукня не підійшла тобі,тому що ти товста. з таких фраз зазвичай починаються дуже великі проблеми. Спочатку ти просто не будеш нічого їсти,а потім і до харчового розладу не далеко.
Тому,нам потрібно слідкувати за своїми словами. ми можемо навіть не подумати,що сказали,а людину це вже зломило.
Основу лексичного складу української мови становлять слова, які розуміють і вживають усі носії мови незалежно від місця помешкання й роду занять. Ці слова називаються загальновживаними.
До загальновживаних належать такі основні групи слів на позначення: спорідненості і свояцтва (мати, батько, брат, дочка, дід), частин та органів тіла (голова, рука, нога, вухо, серце), явищ природи (сніг, мороз, вітер, туман, земля, сонце, повітря), тварин (корова, свиня, вовк, сорока), рослин (клен, дуб, осика, вишня), приміщень і їх частин (хата, кімната, вікно, двері, поріг), їжі й питва (борщ, вареник, сметана, молоко, квас, кисіль), різних предметів (сокира, коса, граблі, стіл, ліжко, стілець), процесів праці (жати, носити, орати), почуттів людини (радість, горе, щастя, гнів), ознак (тихий, добрий, білий), числових понять (два, сорок, тисяча, декілька), абстрактних понять (мрія, доля, життя, совість, воля) тощо.
Іноді ми не слідкуємо за тим,що говоримо іншим, і часто це може зруйнувати життя тих,хто поруч. особливо завдають болю слова,які нам кажуть наші рідні- мама,тато,сестра, або брат. Адже саме вони найдорожчі тобі люди,люди,яким ти довіряєш.
вони можуть навіть не дізнатися про те,що зробили дуже боляче.
наприклад, сестра каже, що ця сукня не підійшла тобі,тому що ти товста. з таких фраз зазвичай починаються дуже великі проблеми. Спочатку ти просто не будеш нічого їсти,а потім і до харчового розладу не далеко.
Тому,нам потрібно слідкувати за своїми словами. ми можемо навіть не подумати,що сказали,а людину це вже зломило.
Объяснение:
Загальновживані слова
Основу лексичного складу української мови становлять слова, які розуміють і вживають усі носії мови незалежно від місця помешкання й роду занять. Ці слова називаються загальновживаними.
До загальновживаних належать такі основні групи слів на позначення: спорідненості і свояцтва (мати, батько, брат, дочка, дід), частин та органів тіла (голова, рука, нога, вухо, серце), явищ природи (сніг, мороз, вітер, туман, земля, сонце, повітря), тварин (корова, свиня, вовк, сорока), рослин (клен, дуб, осика, вишня), приміщень і їх частин (хата, кімната, вікно, двері, поріг), їжі й питва (борщ, вареник, сметана, молоко, квас, кисіль), різних предметів (сокира, коса, граблі, стіл, ліжко, стілець), процесів праці (жати, носити, орати), почуттів людини (радість, горе, щастя, гнів), ознак (тихий, добрий, білий), числових понять (два, сорок, тисяча, декілька), абстрактних понять (мрія, доля, життя, совість, воля) тощо.