В
Все
М
Математика
А
Английский язык
Х
Химия
Э
Экономика
П
Право
И
Информатика
У
Українська мова
Қ
Қазақ тiлi
О
ОБЖ
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
У
Українська література
М
Музыка
П
Психология
А
Алгебра
Л
Литература
Б
Биология
М
МХК
О
Окружающий мир
О
Обществознание
И
История
Г
Геометрия
Ф
Французский язык
Ф
Физика
Д
Другие предметы
Р
Русский язык
Г
География

Склади по два речення так, щоб слова про/те, як/би в одному випадку писалося разом, а в іншому - окремо

Показать ответ
Ответ:
Fjkskdnxk
Fjkskdnxk
18.10.2021 19:26

У кожного народу є свої традиції. Їхня історія досягає в глибину століть, сполучає в собі подання про світ, відношення до релігії, ознаки побуту

В останні роки ми часто звертаємося до традицій, тому що усвідомлюємо себе частиною великого народу з найбагатшими досягненнями культури. Той, хто не знає свою культуру й чурается свого язика, не може з повагою ставитися й до культури інших народів

Усвідомлення своєї причетності до великого народу — є усвідомленням себе самого, усвідомленням своєї значимості вмире.

Моє перше знайомство з народними традиціями відбулося давно, коли я був ще дуже маленьким

Було мені років 5 — 6, коли я сам свідомо поніс вечерю до свого хрещеного. Тепер я знаю, що було це на Святвечір перед Різдвом. На вулиці вже стемніло, але ніхто не боявся темряви, дітей було дуже багато, хто ніс вечерю до родичів, а хто — колядував. Тоді я вперше почув колядки. Придя додому, намагався згадати почуте на вулиці, але не зміг. Моя прабаба розтлумачила мені й значення слів з почутої колядки, і самого обряду

Але самі повні враження про народні обряди я привіз із Львова. Разом з іншими учнями нашої школи два роки тому назад я побував на екскурсії в цьому стародавнім місті. Наша подорож була не тільки цікавим, але й пізнавальним, тому що ми не просто гали народні різдвяні обряди, але й приймали в них участь. Повернувшись додому, я навчив своїх друзів різдвяних пісень, почутих там, а в наступному році ми й самі ходили колядувати. Так що всі Святки пройшли незабутні. З тих пор я цікавлюся традиціями інших народів. Я із задоволенням читаю книжки, які містять свідчення про історію й культуру того або іншого народу, я порівнюю наші звичаї із традиціями інших регіонів України й інших слов’янських народів

Скільки обрядів довелося мені побачити. А скільки ще прийде побачити! Адже мир такий великий, життя так дивне, а традиції допомагають збагатити її.

0,0(0 оценок)
Ответ:
Nastiy1987
Nastiy1987
16.02.2022 23:35

Збереження пам’ятки архітектури поч. ХХ ст. художнього музею М.Біласа (вілла «Гопляна») на майдані Кобзаря та пам’ятки архітектури поч. ХХ ст. музею міста-курорту (колишня вілла «Saryusz») Трускавця. Належне зберігання творів М.Біласа, експозицій та фондів музеїв.

Збереження конструктивних елементів будівлі Ратуші в м. Самборі, пам’ятки архітектури національного значення; збереження історичної достовірності пам’ятки.

Збереження будівлі ХІХ ст., розташованої у с. Журавники Пустомитівського району, шляхом її відновлення та створення тут музейного інтерактивного об’єкту «Панська садиба ХІХ ст.». «Панська садиба XIX ст.» в с. Журавники знаходиться посередині майбутнього туристичного маршруту «Глинянським шляхом» (костел в с. Вижняни, церква в с. Чорнушовичі, «Панська садиба XIX ст.» в с. Журавники, музей килимарства в Глинянах, Унівська Лавра). Площа споруди – 1000 м2. Після її відновлення тут буде відтворено традиційний інтер’єр та екстер’єр садиби, ландшафтний парк, створена експозиція історії села. Для туристів та відвідувачів будуть проводитись майстер-класи з народних ремесел, що зробить туристичний маршрут ще привабливішим

Територія, на яку проект матиме вплив:

Львівська область (у т.ч. м. Трускавець, м. Самбір, Пустомитівський район)

Орієнтовна кількість отримувачів вигод:

100 тис. осіб

Стислий опис проекту:

Будівля Художнього музею М. Біласа, в минулому курортна вілла «Гопляна», побудована у курортному місті Трускавці в 1921 році за проектом архітектора Я. Семковіча в традиційних формах модерну з елементами «закопанського» стилю. Це єдина із збережених вілл зрубної конструкції споруджена з тесаних смерекових колод, з’єднаних між собою за до врубок. Основними базовими архітектурними елементами вілли є: різьблені стовпи галерей, кронштейни, причілок з оздоблюючим елементом «сонечко». В 1930-х роках вілла слугувала резиденцією Р.Яроша – голови акціонерного товариства курорту в 1911-1936 рр. Тут він приймав високопоставлених гостей з Європи, Туреччини та США. Сьогодні ця вілла є пам'яткою архітектури місцевого значення і має високу архітектурну цінність. Реставраційні роботи до теперішнього часу не проводилися, а це загрожує поступовій руйнації будівлі та не належному зберіганню експонатів та музейних фондів. Через старі та пошкоджені віконні та дверні балконні рами відбуваються значні втрати тепла. Реалізація проекту по реставрації та заміні існуючих дерев’яних віконних та дверних балконних отворів на дерев’яні з енергозберігаючим склопакетом зі збереженим архітектурним стилем підвищить рівень енергозбереження установи, втілить можливість значно зменшити витрати на комунальні послуги, що в свою чергу дозволить максимально ефективно і раціонально використовувати бюджетні асигнування, а також скоротити кількість шкідливих викидів в атмосферу.

Будівля музею міста-курорту Трускавця, в минулому курортна вілла «Saryusz», збудована ще на початку ХХ ст. в 1901 році в стилі «історизму» з елементами мавританської архітектури. Маючи високу архітектурну цінність та будучи пам’яткою архітектурного значення, реставраційні роботи до теперішнього часу не проводилися, що загрожує поступовій руйнації будівлі та не належному зберіганню музейних фондів. Через старі та пошкоджені віконні рами та відсутність утепленого фасаду відбуваються значні втрати тепла. Реалізація проекту по утепленню фасаду музею підвищить рівень енергозбереження установи, втілить можливість значно зменшити витрати на комунальні послуги, що в свою чергу дозволить максимально ефективно і раціонально використовувати бюджетні асигнування, а також скоротити кількість шкідливих викидів в атмосферу.

Збереження конструктивних елементів будівлі Ратуші в м. Самборі – реставрація світлового ліхтаря при збереженні основних конструктивних елементів ліхтаря, його розмірів і профілю.

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Українська мова
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота