Складне речення із сурядним, підрядним і безсполучниковим зв’язком є в рядку?
У п'ятницю, перед самою війною, сон мені приснився: вийшла я з хати, стала на взгір'ї, а вни¬зу наш Дніпро і Кошова поєдналися, розкинулися, як небеса прозові.
Одного весняного ранку, коли під моїм вікном брунькував фіолетом бузок і на ранніх яб¬лунях розпускався рожево-білий цвіт, я вийшов з хати на подвір'я і став як зачарований, - у саду дзвінко витьохкувала якась незнайома мені пташ¬ка.
Дехто і мене пізнає - догадуюсь по не¬сподіваних окриках позаду; чим я більше набли-жаюся додому, тим тяжче стає від ваги тих не¬сподіваних тривожних окриків.
Удень я здригався, коли чув за собою тінь від людини, з огидою слухав ревучі потоки людського життя, що мчали назустріч, як дикі коні.
що вечора
чим-би то
без перестанку
казна-при кому
Севастополь
Певністю
Страйком
Стаєнь
волиньський
навмисне
галуззя
пригірок
де-інде
яєчня
тратьте
жаданий
заїка
трясця
положення
Галичина
дит-ясла
хворостняк
Василева
Поздовжній
Чилі
Башкир
Вітамін
П'ятеро
нізвідкіля
кипяток
марево
рюкзак
всюдихід
промені
запічок
бурячиння
міні-футбол
конуса
тістечко
аніскільки
асфальта
траєкторія
важко-атлет
мавпячий
козеріг
стерати
трьох
увертюра
навскоси
немов- би то
голланський
нічий
попід віконню
численний
умисний
згаслий
військомат
кігті
празький
блаженний
студенцький
Кужченко
Торішній
Нижчий
ллється
бряжчати
театр-студія
киприот
навпаки
до ладу
незчутися
мнесся
на бігу
чимдуж
білосніжно
без відома
святкуїмо
коротший
до речі
замерзлі
аби який
де в кого
закона
попереду
радекуліт
пів абрикоса
скипидар
Маланчин
товстелезний
цвірінкати
будка
гравюра
призидія
манікюр
інтерв'ю
Перун
ні до чого
кучерявий
жень-шень
лікарь
роз”єднати
тьмяний
ларьок
дзвякнути
у книзьці
роздоріж
кювет
напередодні
пшеничьний
стань
скнара
громадський
молодецство
сердешний
затишшя
пестливий
неволити
мудрісттю
стежечка
гіганські
боримося
електронний
тільки-но
нелегкий
в”їзжений
будь ласка
з-поза
запрограмований
у стократ
п”ятьсот
левиний
опрацьований
межирічя
передовсім
бджоляром
прозаїчний
незвіданність
туристський
з дня-на-день
споконвіку
зжати
жовтодзьобий
світлозелений
невичерпний
їжджу
монастир
ткатство
випускний
сонячник
гачечок
мармур
коровай
варязький
яхт-клуб
трудодень
півобличчя
піщаний
кріпаччина
пів-яблука
ворожий
пісний
прем”єр-міністр
глухо-німий
блок-схема
тревога
знісся
декада
шалений
Нині можна з упевненістю стверджувати, що телебачення стало складовою нашого життя. Воно створило умови,у яких читачі перетворилися на «вимираючий вид».
Телебачення чи художня література? Що ж заслуговує на більшу увагу?
Мене відверто дивують люди, які все ж намагаються виділити з цих двох незмінних речей щось краще, важливіше. Я вважаю, що і книга, і телебачення не здадуть своїх позицій в найближчому майбутньому. Вони займуть однаково важливі місця в житті кожного з нас.
Книга залишалась вірним супутником інтелігенції,освіченої людини. Друкований матеріал розширює світогляд. Кожен літературний твір сприяє розвитку та неодмінно швидкому вдосконаленню. Книга – унікальне, феноменальне творіння людства. Ми не можемо уявити своє життя без неї. Книга – наш найкращий порадник у всіх життєвих ситуаціях і для школяра, і для зрілого, досвідченого мужа. Недарма в народі кажуть: книга вчить як на світі жить; хто багато читає, той багато знає.
Художня література – це світло знань,але й телебачення має вагомий вплив на нашу півсвідомість. Телебачення – це один із найбільш популярних засобів масової інформації. За до телебачення у людей є можливість дізнаватися останні новини, дивитися різні фільми і передачі. Телебачення розширює наші знання про навколишній світ, дозволяє нам бути добре поінформованими.
Існує безліч телевізійних каналів як рідною мовою, так і різними іноземними мовами. Ми можемо вибрати собі будь-який канал, використовуючи супутникове або кабельне телебачення. У наш час багато людей вважають, що дивитися телевізор – це найкраще проведення часу.
Телебачення – це «своєрідні двері», через які до наших будинків може увійти увесь світ.
Тому на мою думку, порівнювати телебачення з книгою не потрібно. Адже прогрес людства – річ, від якої не дітися. А якщо вже і є такі особистості, які обожнюють запах книги, вони завжди можуть знайти її у бібліотеках, які, я впевнена, будуть жити вічно.
Отже, не можна обирати з кращого найкраще, бо нікому ще досі це не вдавалося. Книга й телебачення назавжди залишаться основними джерелами інформації, які доповнюють одне одного.
Объяснение: