Складне речення із сурядним і підрядним зв’язком - це

а) Земля в обіймах супокою, їй дня, що згас, не повернуть. (В.Сосюра.);

б) Знаю я, моє не згасне ім’я: кров свою віддав пісням моїм я, що мене продовжать у житті. (В.Сосюра.);

в) Вже травень засвітив свічки каштанів білі, і йде в квітках весна у рідному краю, що так його люблю, що передать не в силі в закоханих словах усю любов мою! (В.Сосюра.).

Ще з пелюшок пам’ятаю свою бабуню Ганну. Вона завжди вставала з ліжка після третіх півнів та одразу ставала до праці – готувала, шила, прибирала, у городі наводила лад. Бабуня казала, що її молодість припала на важкі часи. Усе необхідне для життя було потрібно заробляти наполегливою працею, з самого дитинства, ніщо не підносилося на срібному блюдечку. Але з часом це стало їй у великій пригоді, адже вона звикла до праці, казала, що вона приносить радість. Моя бабуня отримала професію, набила руку в своїй справі, тому її завжди шанували. Навіть на пенсії вона ніколи не била байдики. Хоч багато води сплило з часів її молодості, любов до праці допомагала їй не втрачати жаги до життя до глибокої старості.

Петрик знову отримав з української погану оцінку. Йшов додому і думав, що скаже мамі. І раптом хлопець почав думати, що було б якби на світі були справжні чарівники. Але тут щось трапилось..
-добрий день, хлопче! як твої справи?
-ой, дядьку, не запитуйте. все вкрай погано.мама знову буде сварити за погану оцінку.
-невже? ти що, домашку не вивчив? я тут подумав, що можу тобі до але ти на завтра повинен вивчити десятий параграф з української мови і розповісти на уроці. завтра зустрінемося на цьому ж місці. згоден?
-так. але це ж потрібно вчити параграф...ну добре. я згоден. до зустрічі!
-бувай, хлопче! але пам'ятай, що я все бачу. я вірю в тебе!
І тут Петрик зрозумів, що нічим дядько йому не до адже він сам буле вчити правила. але угода є угодою. І хлопець вирішив не здаватися