Лес уже сбросил листву. дни наступили пасмурные, но тихие, без ветра, настоящие дни поздней осени.в такой тусклый день идешь по лесной тропинке среди молодых березок, дубов, осинок, среди кустов орешника. не слышишь пения птиц, шороха листьев. только иногда упадет на землю тяжелый созревший желудь. на голых листьях повисли капли росы от ночного тумана.далеко видно кругом. легко дышит осенней свежестью грудь, хочется идти все дальше и дальше по желтой от листвы тропинке.вдруг среди листвы видишь пестрый комочек. это птица обо что-то сильно ударилась во время полета.«надо взять ее домой, а то в лесу птицу мигом разыщет и съест лисица», – решаю я.
Усміхнена осінь заворожує мене на кожному кроці. Восени навкруги така невимовна краса! Ніби готуючись до осінього карнавалу, дерева одяглися в багряні шати. Берізки й клени стали жовтими, а осики – червоними. Серед зеленої хвої палає дика груша. Землю вкрило кольорове опале листя. Здається, ніби крокуєш по чарівному, зітканому із золотих ниток килиму. Йдучи вулицею, я милуюсь прекрасними розписами невідомого художника. Дивлячись на цю красу, не можна дочекатися, коли на золотогривих конях у золотій кареті прийде королева Осінь і врочисто розпочне карнавал.
Усміхнена осінь заворожує мене на кожному кроці. Восени навкруги така невимовна краса! Ніби готуючись до осінього карнавалу, дерева одяглися в багряні шати. Берізки й клени стали жовтими, а осики – червоними. Серед зеленої хвої палає дика груша. Землю вкрило кольорове опале листя. Здається, ніби крокуєш по чарівному, зітканому із золотих ниток килиму. Йдучи вулицею, я милуюсь прекрасними розписами невідомого художника. Дивлячись на цю красу, не можна дочекатися, коли на золотогривих конях у золотій кареті прийде королева Осінь і врочисто розпочне карнавал.