Складносурядним е речення! А) Я так люблю зимові вечори в людському домі, де зростають діти.
Б)Сумно і смутно людині, коли висихас уява.
В)Споглядаю, як ліс проростае осінньою синню.
Г)Здобути волю-то мій рай.
Д) Лиш у труді живе людина, а без труда її нема.
(треба зробити синтаксичний розбір всіх речень)

Объяснение:

Все мы имеем друзей,но что мы сами знаем о идеальных отношениях с ними? Мы общаемся,розказиваем им о наших мыслях, но это ли предел идеальных отношений?

Друзья - это те люди которые поддержат в любой момент и которых поддержим мы,за которых мы готовы убить,но лишь за тех кто действительно стоит таких поступков ради них. Часто мы ссоримся но и часто миримся. Мы всегда готовы протянуть руку для них,а они для нас.

Залогом идеальных отношений с друзьями есть - доверие и взаимоподдержка, уважение и честность друг с другом.

З малими дітьми кожній матері нелегко. А коли мати ще й учителька?

Мені, щоправда, гріх на своїх донечок нарікати, але теж, бувало, і насердять, і насмішать. От хоч би й сьогодні. То ні світ ні зоря на ногах, а це, ну, ніяк не прокидалися вранці. Поки розбуркала обох, поки зібралися, поки в садок дочалапали — ледве до школи встигла. Настроїлася на урок чи ні, як уже й дзвінок. Заходжу в шостий клас — людоньки: те без зошита, те без ручки, те спізнилося... Так мені чогось жаль себе стало, так жаль! Увесь білий світ почорнів для мене.

Та урок є урок, мушу проводити. Відкриваю сумку і враз як розсміюся! Діти здивовано: що сталося? А в мене в сумці — одним-одна лялька, нічого більше! Учора ввечері — я собі й байдуже — довгенько донечки з моєю вже спакованою сумкою носилися, вранці було не до «ревізії» — тож і прийшла вчителька до школи тільки з лялькою.

Посміялися ми від душі, і від мого поганого настрою ані сліду не лишилося. Потрібні слова з'явилися мовби самі собою, і урок, заздалегідь на провал приречений, минув, уявіть собі, дуже славно. Весь день мені лялька освітила