Складносурядним є речення
А Порожні гнізда, холодний вітер, пливе рікою останній лист.
Б Хто літом жари боїться, той зимою не має чим погріться.
В Коли є до чого охота, то кипить в руках робота.
Г І тихо, і сумно, і голо, і зірка зійшла на ясне видноколо.
5 Між частинами складносурядного речення НЕ ТРЕБА ставити коми в рядку (розділові знаки пропущено)
А Світ навкруг звичний і усміх стелиться над ним.
Б Заснули верби на облозі і вітер задрімав.
В Ранок був надіями багатий і обрій цвів трояндно пелехатий.
Г Перед вікном шумлять тополі і захід сонця мов кривава рана.
6 Між частинами складносурядного речення НЕ ТРЕБА ставити коми в рядку (розділові знаки пропущено)
А Від ставу дівчатко біжить по межі і стоїть на порозі усміхнена мати.
Б У високості тремтів срібний птах і симфонія сонця дзвеніла.
В Яблуко додолу струсять віти і воно вже в кроні не засяє.
Г Сіяє в росах сріблясте проміння й сіється листя в гулке безгоміння.
7 Між частинами складносурядного речення НЕ ТРЕБА ставити кои в рядку (розділові знаки пропущено)
А Ці свят вічні і вічний тут народ живе.
Б Відшаруділо під ногами листя і віджарилось небо журавлями.
В Карпати потонули в тишині й стоять смереки у сонливій зморі.
Г Весь час я думаю про тебе й мені ти найдорожча у світі.
8 Між частинами складносурядного речення НЕ ТРЕБА ставити коми в рядку (розділові знаки пропущено)
А Уже потемніли степи і сутінки стали густими.
Б Пашать нагріті сонцем спориші і жайвори купаються в блакиті.
В Дув теплий вітер і в небесній блакиті весну славили жайворонки.
Г Весна пролетіла світом і літо спішить услід.
9 Між частинами складносурядного речення НЕ ТРЕБА ставити коми в рядку (розділові знаки пропущено)
А Жаріють-зріють у гаю суниці і ягід рясно немов роси.
Б За вікном гомонить весна і зоря не засне до світання.
В Квітує сад під райдужним вінцем і пахощі розлиті на півсвіту.
Г Нам Іване поле засівати і повертати слово до землі.
10 Між частинами складносурядного речення НЕ ТРЕБА ставити коми рядку (розділові знаки пропущено)
А Поспішайте любити всю землю свою і не треба за це ні хвали ні хули.
Б Нині величаво шумлять явори й не затихають до ранку вітри.
В 3 борів затишних віяло сосною і дух живиці землю напував.
Г Ревуть потужно пароплави й аероплани прокреслюють слід.
11 Між частинами складносурядного речення НЕ ТРЕБА ставити коми в рядку (розділові знаки пропущено)
А За обрієм воркують дні осінні і я ще встигну приголубить їх.
Б Полоще чайка в сонці крила і загубився берег вдалині.
В Літа минають за літами і знов дитинство повертає тобі одна хвилина біля мами.
Г Уночі спадали хмари куряви і затихав Путивль.
12 Між частинами складносурядного речення НЕ ТРЕБА ставити коми и рядку (розділові знаки пропущено)
А Посріблені ліси окуталися тінню а небосхил горить і віти золотить.
Б До мети своєї прагне все на світі і яке це щастя досягти мети!
В Зараз над степом пройде дощ і вдарить грім.
Г Розійдуться тумани й на світі стане ясно.
13 Між частинами складносурядного речення НЕ ТРЕБА ставити коми в рядку (розділові знаки пропущено)
А Ламалося гілля на деревах і зривалося листя.
Б Ще світять ясно зорі й поглядає з неба місяць.
В Весела душа моя і світ мені милий.
Г Війна скінчилася але в душі вона вирувала.
14 Між частинами складносурядного речення НЕ ТРЕБА ставити коми в рядку (розділові знаки пропущено)
А Небо затяглося хмарами і на землю впав теплий вечір.
Б За вікном ішли росяні ранки і палали перламутри.
В Золотіє вечірня тополя й дивним світом горять небеса.
Г Прилинув вітер і в нічній годині він про весняну волю заспівав.
15 Між частинами складносурядного речення НЕ ТРЕБА ставити коми в рядку (розділові знаки пропущено)
А Весна процвіте і знову криниця барвінком круті береги.
Б Рясніє дощ і падає лункіше м'яких краплин розмірене биття.
В Уранці зашуміли хвилі й громи заграли в сурми голосні.
Г Грім одгримів і солодкою млостю спокою віє від цвіту вишень.
Объяснение:
Із чого починається самопізнання? Мабуть, із ставлення до самого себе. Оцінка себе залежить від виховання та від усвідомлення себе в цьому бурхливому світі. Ми всі отримуємо різне виховання. На жаль, роблячи перші кроки самоусвідомлення, ми починаємо порівнювати себе з іншими людьми, насамперед зі своїми ровесниками. Якщо ж є мудрі наставники поруч, то слід звернутися до них, аби мати можливість поспілкуватися з ними на цю тему. Хоча очевидним є те, що самоусвідомлення включає знання свого походження, мети в житті, сприйняття найближчих людей. Самоусвідомлення передбачає відповідь на питання: "Що я хочу і що я можу в цьому житті?" Критично, ніби збоку, подивитися на себе, — це теж момент самоусвідомлення, бо питання "Який я є?" — надзвичайно важливе, так само як "Що я можу? Які в мене здібності?" Настільки це важливо, що від цього буде залежати майбутній вибір життєвого шляху.
На мою думку, головним у пізнанні себе має бути щирість і правдивість, бо можна намагатися обдурити інших щодо гарної поведінки тощо, себе ж неможливо. Тому треба бути щирими насамперед перед собою, не треба вдавати себе кращим, ніж ти є насправді. Хочеш добре знати себе — слід уже зараз пробувати свої зусилля докладати до різних видів діяльності, а в школі таких можливостей безліч. Ясна річ, що це не тільки уроки, конкурси, олімпіади, це може бути щось своє, як зараз всі говорять, — це може бути "власний проект". Чому б не спробувати? Правильно народна мудрість зауважує: "Під лежачий камінь вода не тече". Тож треба себе випробовувати, не упускати жодної нагоди такої перевірки власних здібностей.
Якщо я унікальний, неповторний, то всі інші так само унікальні й неповторні, про це слід пам'ятати повсякчас. Самопізнання особистості спрямоване насамперед на себе, а вже потім на себе особисто серед інших людей: як вони ставляться до нас, як сприймають нас тощо. Самопізнання має певну завершеність у ставленні до довкілля та до людей, які нас оточують, а також базується на повазі людської гідності кожної людини, з ким доля спіткає звести, вимогливості насамперед до себе, до ншим людям.
Ось який діалог відбувся у мене з народним артистом Богданом Ступкою. Він стояв переді мною упевнений, у прекрасно пошитому костюмі, стрункий, усміхнений, фізично розвинений. Цього дня у мене виникли непередбачені непорозуміння із знайомою дівчиною. І я тремтячим від хвилювання голосом звернувся до нього:
- Пробачте, Богдане Сильвестровичу... До ть мені порадою: як, на Вашу думку, легше за все знайти потрібний ключик до серця дівчини?
- Що Ви маєте на увазі? - співчутливо відповів мені великий актор.
З почервонілим від ніяковості обличчям я сказав:
- Знаєте, є одна дівчина, яка втратила довіру до людей. Вона мені дуже подобається, і я хотів би повернути їй радість спілкування.
- Розумієте, молодий чоловіче, довіра повертається в процесі спілкування. Ви можете просто поговорити з нею відверто і щиро, сказати їй слова, які вона вже майже не сподівалася почути: ти дуже хороша, ти гарна, ти маєш чудовий голос (або ти чудово малюєш)... Найголовніше, щоб ці слова йшли від самого серця.
- І тоді вона мені повірить?
- Вона повірить, якщо відчує вашу щирість і бажання прийти на до
- То ви вважаєте, що правильно і вчасно сказані слова можуть зробити чудеса?
- Так, ваша розмова повинна бути чемною, ввічливою, задушевною, тактовною - і тоді до серця будь-кого з людей ви підберете ключик.
- Мені дуже сподобалися ваші неоціненні поради, я обов"язково ними скористуюся. Дякую вам, Богдане Сильвестровичу.
- Нехай щастить!
Я відчув себе досвідченим психологом, і був упевнений, що докладені зусилля принесуть свої бажані результати.