Бібліотека – це дім, де живуть книги. Місце зустрічі не тільки з книгою, але й з людьми. Це місце як несподіваних, так і навмисних зустрічей.
Яке чудове місце бібліотека! Там зберігається мудрість, набута за багато років.Коли заходиш в бібліотеку, здається, ніби потрапляєш у казку.Там стільки книг!Любителям романів дуже великий вибір. А, якщо хочеться згадати дитинство,досить прочитати казку свого дитинства. Коли я заходжу в бібліотеку, здається,що потрапила в рідне і дороге для мене місце. Я там можу відпочити, прочитати якусь цікаву книгу. Або взяти книгу додому і ,повчивши уроки, заглибившись в читання.Бібліотекарі працюють для дітей. Вони можуть порекомендувати цікаву і захоплюючу книжку.Тому мені здається, що бібліотека це одне із найкращих місць на Землі.
1) Тітка була дуже рада, поздоровляла Олесю і на радощах (обставина) тричі, поцілувала її. 2) Уже й жнива (підмет) минули, настала Перша Пречиста, а його не було. 3) Коли ви заблукались в пущах (обставина) і навідались у наші мокрі нетрі (обставина), то до покоїв (обставина). 4) Він неначе почував пахощі (додаток) од тієї квітки, що пішли по усій світлиці і сповнили його душу. 5) Смерть, очевидячки, уже стояла в його за плечима (частина присудка) або заглядала в двері (обставина). 6) Зінько ледве вдержав у персах (обставина) важке зітхання. 7) Зінько перекинув сакви (частина присудка) через конячу спину і прив’язав їх до сідла.
Яке чудове місце бібліотека! Там зберігається мудрість, набута за багато років.Коли заходиш в бібліотеку, здається, ніби потрапляєш у казку.Там стільки книг!Любителям романів дуже великий вибір. А, якщо хочеться згадати дитинство,досить прочитати казку свого дитинства. Коли я заходжу в бібліотеку, здається,що потрапила в рідне і дороге для мене місце. Я там можу відпочити, прочитати якусь цікаву книгу. Або взяти книгу додому і ,повчивши уроки, заглибившись в читання.Бібліотекарі працюють для дітей. Вони можуть порекомендувати цікаву і захоплюючу книжку.Тому мені здається, що бібліотека це одне із найкращих місць на Землі.
1) Тітка була дуже рада, поздоровляла Олесю і на радощах (обставина) тричі, поцілувала її. 2) Уже й жнива (підмет) минули, настала Перша Пречиста, а його не було. 3) Коли ви заблукались в пущах (обставина) і навідались у наші мокрі нетрі (обставина), то до покоїв (обставина). 4) Він неначе почував пахощі (додаток) од тієї квітки, що пішли по усій світлиці і сповнили його душу. 5) Смерть, очевидячки, уже стояла в його за плечима (частина присудка) або заглядала в двері (обставина). 6) Зінько ледве вдержав у персах (обставина) важке зітхання. 7) Зінько перекинув сакви (частина присудка) через конячу спину і прив’язав їх до сідла.