Спаржа (тема) відома людству понад два тисячоліття: її садили давні греки, римляни та народи Середньої Азії як лікарську, харчову й декоративну рослину (рема) В Елладі вона була предметом культу (тема): з неї плели вінки й заквітчували ними на весіллі наречених, благословляли їхній шлюб. (рема) У страву не вживали, бо вважали за неможливе їсти таку рослину. (Рема)
Очевидно, це було пов'язано з легендою про те, як спаржа до красуні Перигоні врятуватися від переслідувань Тезея. Утікаючи, дівчина прибігла на поле зі спаржею і заховалась у її заростях. Тезей довго шукав утікачку, проте не зміг її знайти: спаржеве поле заступило красуню сизим туманом, тому й Перигона на знак подяки заприсяглася не їсти і не зривати цю рослину. (Рема)
Іменники: дочка, Прометея, словом, променем, думки, болем, душі, народу, людина, ім'я, Леся, Українка, минувшини, серпанок, легендарності, образ, поетеси, віках, часів, уламками, голос, записі, фонографа, винятковістю, звичайністю, війну, нападками, хвороби, захисту, дух, випробуваннях, долі, сила, дівчину, епохою, феномена, стійкості, високість, помислів, значність, ідеалу, безмір, любові, життя, подвиг, єдине, мужність, мудрість, горіння, глибина, прозрінь.
Прикметники: далекої, ніжний, чистий, священний, крихкими, пробному, дорога, тридцятилітню, важкої-преважкої, додаткового, найтяжчих, слабосилу, похмурою, життєвого, мистецьке.
Дієслова: живе, проступає, долинув, хочеться, підкреслити, була, мала, дав, розчавити, піднесла, бачимо, може, ставати, сплелося.
Зауважу, що слова, які повторюються в різних формах (наприклад, людина, людиною, людині), виписані по одному разу.
Спаржа (тема) відома людству понад два тисячоліття: її садили давні греки, римляни та народи Середньої Азії як лікарську, харчову й декоративну рослину (рема) В Елладі вона була предметом культу (тема): з неї плели вінки й заквітчували ними на весіллі наречених, благословляли їхній шлюб. (рема) У страву не вживали, бо вважали за неможливе їсти таку рослину. (Рема)
Очевидно, це було пов'язано з легендою про те, як спаржа до красуні Перигоні врятуватися від переслідувань Тезея. Утікаючи, дівчина прибігла на поле зі спаржею і заховалась у її заростях. Тезей довго шукав утікачку, проте не зміг її знайти: спаржеве поле заступило красуню сизим туманом, тому й Перигона на знак подяки заприсяглася не їсти і не зривати цю рослину. (Рема)
Отаку поетичну легенду створили люди.