В наш час багато чого змінилось.Люди стали несправедливими, в якісь мірі жорстокі.Вони хамлять , кидають папірці куди не треба , таким чином забруднюючи природу.Я думаю під цими жорстокими масками , скривається добра , вихована людина.Якщо замислитись над нашим майбутнім , і над майбутнім нашого міста можна сказати що воно не буде таке добре. Нам потрібно змінитись , поки не пізно. Ось давайте зараз повернемося в минуле.Якими ми були милими дітками ,як ми вибігали на двір бавлючись з іншими дітьми. Все було набагато краще , ніж зараз.А що зараз? Ми сидимо в соціальних мережах по 3-4 години , не допомагаючи свої рідним.Я думаю наше майбутнє , дійсно залежить від нас .
Вечоріло. Пташки летіли по чистому, оранжевого відтінку неба. Частина птахів відсторонилася від зграї, тому що побачила в одному з дворів багато горошку. Вони знизилися, а потім і зовсім сіли на землю. Вони підійшли до горошку, подзьобали його, а потім надумали летiти далi. Однак вже було досить пізно, вони вирішили переночувати біля старої ялинки. Ніч. Пташки вже сплять. На ранок вони прокинулися і далі взялися в шлях.
Вечоріло. Пташки летіли по чистому, оранжевого відтінку неба. Частина птахів відсторонилася від зграї, тому що побачила в одному з дворів багато горошку. Вони знизилися, а потім і зовсім сіли на землю. Вони підійшли до горошку, подзьобали його, а потім надумали летiти далi. Однак вже було досить пізно, вони вирішили переночувати біля старої ялинки. Ніч. Пташки вже сплять. На ранок вони прокинулися і далі взялися в шлях.
Ренат Зімін