Скласти конспект за правилами. Кома ставиться
1.Підрядне речення, яке стоїть на початку, в середині або у кінці речення
2.Перед підрядним означальним, що починається сполучними словами хто, що, який, котрий
3. Якщо підрядне речення, що стоїть після головного, складається з відносного слова чи словосполучення, до якого прилягає інше слово або частка
4. Неповні підрядні речення і порівняльні звороти, які приєднуються до головного сполучниками як, мов, немов, ніби, ніж, щоб
5. Між однорідними підрядними реченнями, не з’єднаними сурядними сполучниками
6. Між однорідними підрядними реченнями, з’єднаними повторюваними сполучниками сурядності
7. Якщо підрядне стоїть після головного, з’єднується складеними сполучниками типу тому що, в міру того як, так що, тощо, кома ставиться перед усім сполучником або в середині його
8. Перед складеним сполучником, якщо підрядне речення з’єднується з головним сполучниками в той час як, перш ніж, лише коли, тоді як, навіть якщо
9. При збігу двох сполучників, якщо при вилучені підрядного не вимагається перебудова головного

Кома не ставиться
1. Якщо після головної частини перед сполучником підрядності або сполучним словом стоїть частка не або повторюваний сполучник сурядності
2. Якщо підрядне речення, що стоїть після головного, складається тільки з одного відносного слова або словосполучення (займенники)
3. Якщо перед сполучниками як, ніби стоять слова зовсім, майже
4. У словосполученнях більш ніж, менш ніж, не пізніше як, не раніше як
5. У цілісних висловах, близьких за значенням до іменної частини складеного присудка або до обставини дії, а також у порівняннях фразеологічного типу
6. Між однорідними підрядними реченнями, з’єднаними неповторювальними єднальними або розділовими сполучниками
7. Якщо підрядне речення зі складеним сполучником стоїть перед головним, то сполучник не розділяється

Виконати завдання

1)Спишіть. . Вкажіть типи підрядних частин. Складіть схеми 1,5,8,11 речень, поясніть в них вживання розділових знаків (письмово).
1. Не так серце любить, щоб з ким поділиться. 2. Мені так любо, любо стало, неначе в Бога... 3. Тяжко, тяжко мені стало, так, мов я читаю історію України. 4. Як небо блакитне — нема йому краю, так душі — почину і краю немає... 5. Послужи йому так щиро, як мені служила. 6. Грає кобзар, виспівує, аж лихо сміється. 7. Ані хмариночки, та тихо, та любо, як у раї. 8. Орлом сизокрилим літає, ширяє, аж небо блакитне широкими б'є. 9. І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав, неначе човен в синім морі то виринав, то потопав. 10. Я так її, я так люблю, мою Україну убогу, що проклену святого Бога, за неї душу погублю!11. І темними вулицями, де менше горіло, поніс Гонта дітей своїх…

2) Переписати речення, вставляючи потрібні за змістом підрядні сполучники або сполучні слова. Розставити розділові знаки. Вказати тип підрядних частин. Пояснити свій вибір.
1. І я над Стіксом у раю … над Дніпром-рікою поставлю хаточку свою…(Т.Шевченко). 2. Серце в’яне співаючи … знає за що (Т.Шевченко).3. … не рідний син Ярема а щира дитина(Т.Шевченко). 4. Поет не боїться від ворога смерті ... вільная пісня не може умерти (Леся Українка). 5. І голову схопивши в руки, дивуєшся … не йде апостол правди і науки (Т.Шевченко).6 .І слухайте ж … дітям розказати …. і діти знали…(Т.Шевченко). 7. Вовк сильним видався таким ... всі тремтіли перед ним і Левом звали всюди (Л. Глібов). 8.Розкажи, … за горою сонечко сідає… (Т.Шевченко). 9. … мені , мамо, намисто то пішла б я завтра на місто(Т.Шевченко).
​

Протягом усього життя людина потрапляє в різноманітні ситуації: приємні, страшні, екстремальні, неприємні. Головне, за будь-яких обставин вести себе гідно. Не можна піддаватися поганому впливу, зраджувати своїй власній думці, пліткувати. Гідна людина має чисті думки, адже саме від цього залежать її вчинки. Чесність, щедрість, щирість, порядність, співчуття до навколишніх та доброзичливість допомагають людині стати благородною.

На жаль, у житті трапляються ситуації розпачу. Наприклад, коли хтось із рідних або близьких помирає, не вдається гарно виконати роботу, погано володієш тими чи іншими навиками. Усі життєві обставини та ситуації треба сприймати з гідністю. Ні в якому разі не можна падати духом, починати пити, уживати наркотики. Це найгірше, що може трапитися з людиною після невдачі. Слід усе сприймати як життєвий урок, пам’ятати, що на помилках треба вчитися.

Не можу не згадати княгиню Ольгу. Це сильна, мужня, вольова, вірна українському народу жінка. Після загибелі свого чоловіка Ігоря вона стала правити державою. Жінка не покинула Київську Русь на призволяще, не поїхала до іншої держави, не вийшла заміж — вона перш за все помстилася за князя, а згодом активно займалася державними справами. Ольга не забувала про свій народ, прагнула охрестити Русь, будувала церкви, храми, об’єднувала окремі племінні володіння в єдиний державний організм. Княгиня не покинула справи свого чоловіка, продовжувала жити заради єдиного сина Святослава й залишалася вірною народові. Вона гідно трималася, не підкорялися чужим законам та іншим країнам, а навпаки активно розвивала Київську Русь, вела дипломатичні відносини, не брала участь у війнах. Ольга дійшла до бажаної мети: отримала повагу племен, виростила сина, досягла розквіту держави за її правління. І сучасним політикам хотілося б побажати навчитися так гідно тримати себе, бути вірними своєї народові.

Не можу не згадати слова видатного українського поета Андрія Самійловича Малишка:

А правда лиш одна — вона колюча,
Гірка й жорстока. І завжди в біді,
Тож мужнім будь — оборони її.

Автор доводить, що гірку чи солодку правду треба сприймати з гідністю. Треба бути готовим до всього, уміти відповідати за себе й свої вчинки, адекватно сприймати критику, тоді й суспільство буде сприймати нас відповідно.

Отже, гідність завжди викликає повагу. Навіть в епоху нестабільності, катастроф кожен повинен мати це почуття. Гідна людина ніколи не бути принижувати слабшого за себе, а навпаки буде допомагати та підтримувати. Коли ми будемо розумно вирішувати наші особисті, місцеві, міжрегіональні, міждержавні проблеми, тоді запанує злагода. Не можна опускатися до рівня звірів, не забуваймо, що ми люди, які повинні мати гідність!

У кожного народу є свої традиції. Їх історія сягає в глибину віків, поєднує в собі уявлення про світ, ставлення до релігії, ознаки побуту.

В останні роки ми часто звертаємося до традицій, бо усвідомлюємо себе частиною великого народу з багатющими надбаннями культури. Той, хто не знає своєї культури і цурається своєї мови, не може з пошаною ставитись і до культури інших народів.

Усвідомлення своєї причетності до великого народу — є усвідомленням себе самого, усвідомленням своєї значимості в світі.

Моє перше ознайомлення з народними традиціями відбулося давно, коли я був ще дуже малим.

Було мені років п’ять-шість, коли я сам свідомо поніс вечерю до свого хрещеного. Тепер я знаю, що було це на Святвечір перед Різдвом. Надворі вже стемніло, але ніхто не боявся темряви, дітей було дуже багато, хто ніс вечерю до родичів, а хто — колядував. Тоді я вперше почув колядки. Прийшовши додому, намагався згадати почуте на вулиці, але не зміг. Моя прабабуся розтлумачила мені і значення слів із почутої колядки, і самого обряду.