навіть скрупульозне вивчення всіляких рецептів – далеко не гарант того, що у вас вийде смачна пишна випічка. можна скільки завгодно зважувати інгредієнти і стояти з секундоміром біля плити, але не факт, що частування вдасться на славу. наші рекомендації, присвячені тому, як пекти млинці та оладки правильно, знадобляться не тільки початківцям, а й експертам в області кулінарії. щоб вам не довелося вчитися на власних помилках і споглядати підгорівше “щось” на сковороді, давайте послухаємо, що радять досвідчені кухарі!
незважаючи на те, що часи, коли приготування тіста було таїнство, канули, цей процес все ще має безліч секретів. практично кожна хранителька вогнища методом численних спроб виводить свій рецепт ідеального блюда. що робити, якщо вироби рвуться і прилипають до сковорідки, як довго слід смажити оладки, на чому краще готувати опару – сьогодні ви знайдете відповіді на всі питання!
як пекти млинці
з приготуванням ції страви взагалі окрема історія – це рум’яні сонечка виходять занадто тонкі, то надто товсті, то на смак як гумові вустілки, незважаючи на всі старання господарки, то до сковороді прилипли. так яка ж вона – формула ідеального співвідношення візуальної привабливості млинців, їх смаку і найменших труднощів при смаженні? як спекти млинці, що справлять належне враження?
не шкодую часу на просіюванні борошна – чим ретельніше ви це зробите, тим пишніше, легше вийде готовий виріб. справа в тому, що пшениця в процесі насичується киснем і впливає на характеристики готового виробу.
на момент замішування тіста, яйця і молоко повинні бути кімнатної температури, тому дістаньте їх з холодильника як мінімум за півгодини до додавання до решти інгредієнтів.
Найдорожча в світі людина — це мама. Вона завжди поруч своєї дитини. Хто знає, скільки болю і любові може умістити в себе материнське серце! Адже коли дитина захворіє, мама завжди співчуває і лікує, і навіть хворіє разом з нею. А коли діти виростають, то усі їхні болі дорослого життя мати ділить з ними. Матері супроводжують нас усе своє життя. Сила материнської любові перемагає будь-яку відстань. І де б ми не були, їхня турбота, їхні молитви зберігають нас від життєвих турбот.
Скільки пісень, віршів, творів присвячено матері. Це і "Пісня про рушник" Андрія Малишка, і "Два кольори" Дмитра Павличка, і "Лебеді материнства" Василя Симоненка, і оповідання "Мати" Олександра Довженка та багато інших.
У вірші "Сива ластівка" Борис Олійник задушевно звертається до матері:
Там, де ти колись ішла,
Тихо стежка зацвіла
Вечоровою матіолою
Дивом-казкою світанковою...
Так, мати в найвищому розумінні — це наша Україна, це Мати-природа, яка створила життя на Землі.
А Микола Сингаївський у своїй поезії "Мати" наголошує:
Від матері — слово, і пісня, і хліб.
Перша ластівка в небі, веснянка в гаях.
Все від матері — мужність і перший політ,
і як мати для всіх — Батьківщина моя.
Моя мама — ніжна і добра, лагідна і красива жінка.
Скільки себе пам'ятаю, вона завжди поруч мене. І це настільки звично, що здається іншого не може й бути. її турботи сприймаються, як щось звичне, буденне. Але ми розуміємо, що за цим криється велика материнська любов. Адже для матері її дитина — найкраща в світі. Так каже народна мудрість. І це справедливо, бо тільки мати може побачити свою дитину такою, якою вона повинна і могла бути.
Мамин власний приклад багато значить для дитини. Моя мама ще з дитинства навчила мене поважати і любити людей, бути чесним і добрим, щирим і чуйним. І я намагаюсь бути де в чому схожим на свою матір, а також роблю все для того, щоб менш її ображати. Коли вона усміхнена, весела, то мені радість.
Скільки разів подумки я звертався до неї, молив про до в скрутний час. 1 вона завжди мені допомагала своєю вірною, незрадливою любов'ю, своїми порадами.
Відомий поет писав:
Рідна мати моя, ти ночей недоспала
І водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.
Не тільки Малишкова мати "недоспала ночей", не тільки вона давала синові "рушник вишиваний на щастя, на долю". Скільки матерів проводжали сина або доньку в дорогу, без надії побачити коли-небудь, але завжди чекаючи на порозі! Материна оселя — дім, де завжди ми бажані гості. Так тобі, рідна, за все! Земний тобі уклін.
навіть скрупульозне вивчення всіляких рецептів – далеко не гарант того, що у вас вийде смачна пишна випічка. можна скільки завгодно зважувати інгредієнти і стояти з секундоміром біля плити, але не факт, що частування вдасться на славу. наші рекомендації, присвячені тому, як пекти млинці та оладки правильно, знадобляться не тільки початківцям, а й експертам в області кулінарії. щоб вам не довелося вчитися на власних помилках і споглядати підгорівше “щось” на сковороді, давайте послухаємо, що радять досвідчені кухарі!
незважаючи на те, що часи, коли приготування тіста було таїнство, канули, цей процес все ще має безліч секретів. практично кожна хранителька вогнища методом численних спроб виводить свій рецепт ідеального блюда. що робити, якщо вироби рвуться і прилипають до сковорідки, як довго слід смажити оладки, на чому краще готувати опару – сьогодні ви знайдете відповіді на всі питання!
як пекти млинці
з приготуванням ції страви взагалі окрема історія – це рум’яні сонечка виходять занадто тонкі, то надто товсті, то на смак як гумові вустілки, незважаючи на всі старання господарки, то до сковороді прилипли. так яка ж вона – формула ідеального співвідношення візуальної привабливості млинців, їх смаку і найменших труднощів при смаженні? як спекти млинці, що справлять належне враження?
не шкодую часу на просіюванні борошна – чим ретельніше ви це зробите, тим пишніше, легше вийде готовий виріб. справа в тому, що пшениця в процесі насичується киснем і впливає на характеристики готового виробу.
на момент замішування тіста, яйця і молоко повинні бути кімнатної температури, тому дістаньте їх з холодильника як мінімум за півгодини до додавання до решти інгредієнтів.
Найдорожча в світі людина — це мама. Вона завжди поруч своєї дитини. Хто знає, скільки болю і любові може умістити в себе материнське серце! Адже коли дитина захворіє, мама завжди співчуває і лікує, і навіть хворіє разом з нею. А коли діти виростають, то усі їхні болі дорослого життя мати ділить з ними. Матері супроводжують нас усе своє життя. Сила материнської любові перемагає будь-яку відстань. І де б ми не були, їхня турбота, їхні молитви зберігають нас від життєвих турбот.
Скільки пісень, віршів, творів присвячено матері. Це і "Пісня про рушник" Андрія Малишка, і "Два кольори" Дмитра Павличка, і "Лебеді материнства" Василя Симоненка, і оповідання "Мати" Олександра Довженка та багато інших.
У вірші "Сива ластівка" Борис Олійник задушевно звертається до матері:
Там, де ти колись ішла,
Тихо стежка зацвіла
Вечоровою матіолою
Дивом-казкою світанковою...
Так, мати в найвищому розумінні — це наша Україна, це Мати-природа, яка створила життя на Землі.
А Микола Сингаївський у своїй поезії "Мати" наголошує:
Від матері — слово, і пісня, і хліб.
Перша ластівка в небі, веснянка в гаях.
Все від матері — мужність і перший політ,
і як мати для всіх — Батьківщина моя.
Моя мама — ніжна і добра, лагідна і красива жінка.
Скільки себе пам'ятаю, вона завжди поруч мене. І це настільки звично, що здається іншого не може й бути. її турботи сприймаються, як щось звичне, буденне. Але ми розуміємо, що за цим криється велика материнська любов. Адже для матері її дитина — найкраща в світі. Так каже народна мудрість. І це справедливо, бо тільки мати може побачити свою дитину такою, якою вона повинна і могла бути.
Мамин власний приклад багато значить для дитини. Моя мама ще з дитинства навчила мене поважати і любити людей, бути чесним і добрим, щирим і чуйним. І я намагаюсь бути де в чому схожим на свою матір, а також роблю все для того, щоб менш її ображати. Коли вона усміхнена, весела, то мені радість.
Скільки разів подумки я звертався до неї, молив про до в скрутний час. 1 вона завжди мені допомагала своєю вірною, незрадливою любов'ю, своїми порадами.
Відомий поет писав:
Рідна мати моя, ти ночей недоспала
І водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.
Не тільки Малишкова мати "недоспала ночей", не тільки вона давала синові "рушник вишиваний на щастя, на долю". Скільки матерів проводжали сина або доньку в дорогу, без надії побачити коли-небудь, але завжди чекаючи на порозі! Материна оселя — дім, де завжди ми бажані гості. Так тобі, рідна, за все! Земний тобі уклін.