Сьогоднішній світ кардинально відрізняється від того, яким він був кількасот років тому. Технології розвиваються настільки швидко, що люди не встигають їх опановувати. І тому, щоб бути сучасним, слід одночасно крокувати зі світовим прогресом. Тож, на мою думку, молоді люди повинні мати такі риси, як: освіченість у багатьох галузях, але одночасно грунтовні знання в одній із них, життєвийдосвід. Молодь має бути свідомою, патріотичною, мати велике бажання жити сьогодні і зараз, і це життя має бути справжнім і наповненим подіями.
- Добрий день, Україно! - Добрий день побратиме.. - Чого сумна така, чого сльози біжать по обличчю твоєму? - А чого ж мені радіти? Скажи, чого? Те что війна мене губить? Діточок моїх в землю ховає? - Вибач, я знаю. ти виниш в усьому мене.. Через мене все, та що ж я вдію? Якщо властя не уймуться ні як.. Скажи рідненька, що? - Ні, не тільки ваші власті в усьому винні, кожен суне носа і руки свої загребущі до мене, розбирають мене по часточкам, не залишиться ні чого скоро від мене.. а питання, навіщо це все? Навіщо? - Україно, я не знаю навіть що й сказати, як зарадити тобі, як припинити це все.. - Я не в тебе відповіді, Росіє, але я не стану на коліна, ні перед ким не вклонюсь я, все припиниться, я вірю в це, я буду Незалежною і Суверенною і Вільною країною! - Укрїно, я теж хочу миру, не хочу воювати і смертей більше не хочу.. - Добре, Росіє, я зрозуміла тебе, мені приємно чути, що ти не забула нашої дружби і як і раніше ми будемо сестрами, І буде мир на землі! Допобачення. - Я теж на це сподіваюсь, допобачення!
Сьогоднішній світ кардинально відрізняється від того, яким він був кількасот років тому. Технології розвиваються настільки швидко, що люди не встигають їх опановувати. І тому, щоб бути сучасним, слід одночасно крокувати зі світовим прогресом. Тож, на мою думку, молоді люди повинні мати такі риси, як: освіченість у багатьох галузях, але одночасно грунтовні знання в одній із них, життєвийдосвід. Молодь має бути свідомою, патріотичною, мати велике бажання жити сьогодні і зараз, і це життя має бути справжнім і наповненим подіями.
- Добрий день побратиме..
- Чого сумна така, чого сльози біжать по обличчю твоєму?
- А чого ж мені радіти? Скажи, чого? Те что війна мене губить? Діточок моїх в землю ховає?
- Вибач, я знаю. ти виниш в усьому мене.. Через мене все, та що ж я вдію? Якщо властя не уймуться ні як.. Скажи рідненька, що?
- Ні, не тільки ваші власті в усьому винні, кожен суне носа і руки свої загребущі до мене, розбирають мене по часточкам, не залишиться ні чого скоро від мене.. а питання, навіщо це все? Навіщо?
- Україно, я не знаю навіть що й сказати, як зарадити тобі, як припинити це все..
- Я не в тебе відповіді, Росіє, але я не стану на коліна, ні перед ким не вклонюсь я, все припиниться, я вірю в це, я буду Незалежною і Суверенною і Вільною країною!
- Укрїно, я теж хочу миру, не хочу воювати і смертей більше не хочу..
- Добре, Росіє, я зрозуміла тебе, мені приємно чути, що ти не забула нашої дружби і як і раніше ми будемо сестрами, І буде мир на землі! Допобачення.
- Я теж на це сподіваюсь, допобачення!