П'ятнадцятого лютого - свято Стрітення, у народі "Стрічання», яке відзначають через 40 днiв пiсля Рiздва Христового. На Стрітення за народними уявленнями зима іде туди, де було літо, а літо - де була зима. Зустрівшись, говорять між собою: Нехай Бог до тобі, зимо! - каже радісно літо. Дай, Боже, здоров'я! - відповідає стримано зима. На Стрітення Зиму веде по під руки старий Дід Мороз, вона зігнулася, трясеться і ледве йде. Кожух на бабі Зимі добряче полатаний, чоботи подерті, а в хустці на голові миші діри погризли, і з тих дір сиве волосся стирчить. У руках Зима несе надщерблений кошик з льодом, а через плечі у неї - порожнісінька торба. У Літа вінок на голові, сорочка квітами вишита, зелена плахта. Це вродлива дівчина. Літо весело несе в руках серп і сніп жита та пшениці.
1234
Объяснение:
Білосніжний; сніжно-білий; червоно-чорний; машинобудівельний; вищезазначений; культурно-побутовий; легкорозчинний; крилоподібний; лікувально- профілактичний; всесвітньо-відомий; зовнішньополітичний; народнопоетичний; західносибірський; європейсько- азіатський; шістнадцятирічний; північно-західний; північноморський, загальнонауковий; гучномовний; важкохворий; золото-жовтий; столярно-механічний; історично-педагогічний; продуктово-промисловий; правобережний; багаторазовий, синьо-червоний; синьоокий; кислувато-солодкий; широковідомий; легкоатлетичний; малознайомий; багатошовний; східнослов’янсткий; карколомний; глухонімий; 125 -річний; чотирнадцятиповерховий.
П'ятнадцятого лютого - свято Стрітення, у народі "Стрічання», яке відзначають через 40 днiв пiсля Рiздва Христового. На Стрітення за народними уявленнями зима іде туди, де було літо, а літо - де була зима. Зустрівшись, говорять між собою: Нехай Бог до тобі, зимо! - каже радісно літо. Дай, Боже, здоров'я! - відповідає стримано зима. На Стрітення Зиму веде по під руки старий Дід Мороз, вона зігнулася, трясеться і ледве йде. Кожух на бабі Зимі добряче полатаний, чоботи подерті, а в хустці на голові миші діри погризли, і з тих дір сиве волосся стирчить. У руках Зима несе надщерблений кошик з льодом, а через плечі у неї - порожнісінька торба. У Літа вінок на голові, сорочка квітами вишита, зелена плахта. Це вродлива дівчина. Літо весело несе в руках серп і сніп жита та пшениці.