Ліси чарують своєю красою,ваблять своїм поглядом,поміж дерев видніється гай. Все замирає,коли я поринаю в лісову тишу. Ліс цілий рік може бавити своєю красою і тишою. В зимку - все вкрито білою ковдрою, в літку багато дітей та дорослих, які вибралися на свіже повітря, весною, ліс просипається після зимової тиші,часто можно побачити весною в лісі,як багато дітей та дорослих збирають проліски, а восени ліс чарує своїми осінніми барвами,та дарунками осені.Багато людей в осени збирають гриби. Гаї, відрізняються своїми безкраїми просторами,як поглянеш - ні краю, ні кінця не видно.З далеку чутно спів птахів, а влітку поринаєш в красу квітучого гаю - весь всесвіт завмирає навкруги.
Закохалась пісня у ранкові роси. Закохалась щиро й назавжди. Музикою огорнула слово, Що згубилось поміж косами трави. І те слово зазвучало ніжно, Джерельцем пробивши із землі. Потекло річками по Вкраїні, Підхопили тії співи соловї. Розбудили сонячне проміння. Зачепили струни у душі Кожної щасливої людини, Народивши дивовижнії пісні, Що звучать у нашій Україні, Теплотою сповнюють серця. Заспівала і в моїй хатині, Та, що народилась з джерела. Заіскрилась барвами веселки Засміялась закружляла, як весна. Сонце принесла, нові світанки. Не підробні, не гучні слова, Що мереживом лягають на папері, Відкриваючи мені нові світи. Наче вогники в нічному небі Моїх прадідів пісні.
