Ніколи раніше не почував я так ясно зв’язку з землею, як тут. У містах земля одягнена в камінь і залізо і недоступна. Тут я став близький до неї. Свіжими ранками я перший будив ще сонну воду в криниці. Коли порожнє відро плескалося денцем об її груди, вона ухала гучно спросоння у глибині й ліниво вливалася в ньоого. Потім тремтіла сиза на сонці. Я пив її свіжу, холодну ,ще повну снів і хлюпав нею собі в лице.
Після того було молоко. Білий пахучий напій пінився у склянці і прикладаючи його до уст я знав ,що то вливається в мене м'яка вика ,на якій тільки вчора цілими роями сиділи фіолетові метелики цвіту. Я п'ю екстракт луки.
Або той чорний разовий хліб ,який так гарно по-сільськи пахне
. Він мені близький ,наче дитина ,що зросла на моїх оч..х. Он біжить він полями, як дикий вовнистий звір і вигинає хребет. А край ниви стоять вітряки, наче пастки на нього і готують вже зуби ,щоб стерти зерно на білу муку. Я все це бачу і безпосередні мої стосунки з землею.
1. Якби я була зіркою в небі, я б не знала ні туги ні жалю (Леся Українка). 2. Даю тобі цей меч, дарма, що ти не сильна (Леся Українка). 3. Йде справжня весна щоб враз перемогти зиму (О. Копиленко). 4. Темінь упала на місто раптово начеб-то хто спустив завісу і заслонив і море і небо (В. Шевчук). 5. І минуле було прожите для того, щоб ствердити майбутнє (М. Стельмах). 6. Якщо добре працюватимеш, честь і славу матимеш (Н. тв.). 7. Погода стояла тепла і сонячна, так що шибки на вікнах аж миготіли. 8. Не руйнуйте мурашників і пташиних гнізд, тому що в них живуть лісові санітари.
Ніколи раніше не почував я так ясно зв’язку з землею, як тут. У містах земля одягнена в камінь і залізо і недоступна. Тут я став близький до неї. Свіжими ранками я перший будив ще сонну воду в криниці. Коли порожнє відро плескалося денцем об її груди, вона ухала гучно спросоння у глибині й ліниво вливалася в ньоого. Потім тремтіла сиза на сонці. Я пив її свіжу, холодну ,ще повну снів і хлюпав нею собі в лице.
Після того було молоко. Білий пахучий напій пінився у склянці і прикладаючи його до уст я знав ,що то вливається в мене м'яка вика ,на якій тільки вчора цілими роями сиділи фіолетові метелики цвіту. Я п'ю екстракт луки.
Або той чорний разовий хліб ,який так гарно по-сільськи пахне
. Він мені близький ,наче дитина ,що зросла на моїх оч..х. Он біжить він полями, як дикий вовнистий звір і вигинає хребет. А край ниви стоять вітряки, наче пастки на нього і готують вже зуби ,щоб стерти зерно на білу муку. Я все це бачу і безпосередні мої стосунки з землею.
Я тут почуваю себе багатим, хоч нічого не маю.
1. Якби я була зіркою в небі, я б не знала ні туги ні жалю (Леся Українка). 2. Даю тобі цей меч, дарма, що ти не сильна (Леся Українка). 3. Йде справжня весна щоб враз перемогти зиму (О. Копиленко). 4. Темінь упала на місто раптово начеб-то хто спустив завісу і заслонив і море і небо (В. Шевчук). 5. І минуле було прожите для того, щоб ствердити майбутнє (М. Стельмах). 6. Якщо добре працюватимеш, честь і славу матимеш (Н. тв.). 7. Погода стояла тепла і сонячна, так що шибки на вікнах аж миготіли. 8. Не руйнуйте мурашників і пташиних гнізд, тому що в них живуть лісові санітари.