1. Напинайте рогожі вітрил. (означено-особове) 2. Легко і ясно лежати в поплутаних травах. (безособове( 3. Чужі нездоланні долини! (називне) 4. Вранці вийшли з домів виногради зрівняти і зрубати оливні гаї.(двоскладне) На осяяних схилах сон-зілля уже голубіє. 5(двоскладне). Стрічали шану й страх, здолавши багна, пущі і вертепи. (неозначено-особове) 6. Сім човнів розбить без розваги. (безособове) 7. На сходах дому зупинись на мить.(означено-особове( 8. На всьому світі не знайти рідні. (безособове) 9. Поважна мова врочистих вітрил (3 творів О. Ольжича). (двоскладне неповне) 10. Раз опечешся другий — остережешся. (узагальнено-особове) 11. Не радуйся чужому лихові (узагальнено-особове) (З народної мудрості).
1. Багатий каже вбогому братові, щоб той віддав йому корову назад. 2. А вбогий відповідає, що він тому за неї відробив. 3. Зустрічає дочка батька й питає чому він плаче. 4. Пан запитав у мене чи знаю я, що в світі найсильніше, найпрудкіше, наймиліше. 5. Каже вбогий, що є в нього дочка Маруся, то це вона його так навчила. 6. Пан розсердився та каже, що він такий розумний, а вона проста собі дівка та його загадки повідгадувала. 7. Пан наказав убогому, щоб його дочка із стеблинки льону виткла сто ліктів полотна.
2. Легко і ясно лежати в поплутаних травах. (безособове(
3. Чужі нездоланні долини! (називне)
4. Вранці вийшли з домів виногради зрівняти і зрубати оливні гаї.(двоскладне)
На осяяних схилах сон-зілля уже голубіє. 5(двоскладне).
Стрічали шану й страх, здолавши багна, пущі і вертепи. (неозначено-особове)
6. Сім човнів розбить без розваги. (безособове)
7. На сходах дому зупинись на мить.(означено-особове(
8. На всьому світі не знайти рідні. (безособове)
9. Поважна мова врочистих вітрил (3 творів О. Ольжича). (двоскладне неповне)
10. Раз опечешся другий — остережешся. (узагальнено-особове)
11. Не радуйся чужому лихові (узагальнено-особове) (З народної мудрості).
2. А вбогий відповідає, що він тому за неї відробив.
3. Зустрічає дочка батька й питає чому він плаче.
4. Пан запитав у мене чи знаю я, що в світі найсильніше, найпрудкіше, наймиліше.
5. Каже вбогий, що є в нього дочка Маруся, то це вона його так навчила.
6. Пан розсердився та каже, що він такий розумний, а вона проста собі дівка та його загадки повідгадувала.
7. Пан наказав убогому, щоб його дочка із стеблинки льону виткла сто ліктів полотна.