Я хочу розповісти про новорічне шкільне свято, що відбулося цими днями. Воно було дуже веселе і гарне, тому я надихнувся(лася) про нього розказати.Я разом з однокласниками брав(ла) участь у прикрашанні святкової зали. Ялинка стояла у центрі зали і горіла різнобарвними вогниками, неначе хто її запалив вогнем. Особливо відчувалася новорічна атмосфера, коли вимкнеш світло. Снігуронька, гарна дівчина із старших класів, яка неодноразово займалася шкільними заходами, заспівала нам пісню про зайчика, який жив у лісі під ялинкою. Її голос лунав дзвінко, мовби спів солов'я весняного вечора. Сподіваюсь, що вам сподобалась моя розповідь. Щасливих свят!))
У кожної людини є найдорожчі місця в житті. Для мене — це вулиця, на якій я виросла. Зараз живу далеко звідти, але завжди пам’ятаю про неї і повертаюся туди.
Це маленька затишна зелена вулиця носить назву «Соборна». Духмяні грона білих акацій, п’янкий аромат жовтих лип, пухнастий цвіт струнких тополь, чарівні листя кленів — такою запам’яталася моя вулиця.
Наш колишній триповерховий будинок стоїть у затишному місці. У маленькому зеленому дворі багато яскравих квітів.
Запам’ятався мені на нашій вулиці і старовинний білий будинок із колись розкішним, а тепер, на жаль, занедбаним садом. Де-не-де збереглися маленькі одноповерхові будиночки в квітучих деревах і густих кущах.
Нещодавно ми з мамою ходили нашою вулицею. Початок її веде від Дніпра, від нашої улюбленої набережної з красивим пам’ятником — гордим вітрильником. У кінці вулиця знов повертає до річки через відому алею Слави.
Яка краса на Соборній восени! Дерева стоять у багряному, жовтому листі, яке потихеньку спадає додолу. Йдеш по ньому, наче по прекрасному м’якому килимі. З Дніпра доноситься свіже повітря. Відчуваєш незвичайний спокій і повне злиття з природою. Такий мій рідний куточок у Херсоні — вулиця Соборна.
Я хочу розповісти про новорічне шкільне свято, що відбулося цими днями. Воно було дуже веселе і гарне, тому я надихнувся(лася) про нього розказати.Я разом з однокласниками брав(ла) участь у прикрашанні святкової зали. Ялинка стояла у центрі зали і горіла різнобарвними вогниками, неначе хто її запалив вогнем. Особливо відчувалася новорічна атмосфера, коли вимкнеш світло. Снігуронька, гарна дівчина із старших класів, яка неодноразово займалася шкільними заходами, заспівала нам пісню про зайчика, який жив у лісі під ялинкою. Її голос лунав дзвінко, мовби спів солов'я весняного вечора. Сподіваюсь, що вам сподобалась моя розповідь. Щасливих свят!))
ВУЛИЦЯ МОГО ДИТИНСТВА
У кожної людини є найдорожчі місця в житті. Для мене — це вулиця, на якій я виросла. Зараз живу далеко звідти, але завжди пам’ятаю про неї і повертаюся туди.
Це маленька затишна зелена вулиця носить назву «Соборна». Духмяні грона білих акацій, п’янкий аромат жовтих лип, пухнастий цвіт струнких тополь, чарівні листя кленів — такою запам’яталася моя вулиця.
Наш колишній триповерховий будинок стоїть у затишному місці. У маленькому зеленому дворі багато яскравих квітів.
Запам’ятався мені на нашій вулиці і старовинний білий будинок із колись розкішним, а тепер, на жаль, занедбаним садом. Де-не-де збереглися маленькі одноповерхові будиночки в квітучих деревах і густих кущах.
Нещодавно ми з мамою ходили нашою вулицею. Початок її веде від Дніпра, від нашої улюбленої набережної з красивим пам’ятником — гордим вітрильником. У кінці вулиця знов повертає до річки через відому алею Слави.
Яка краса на Соборній восени! Дерева стоять у багряному, жовтому листі, яке потихеньку спадає додолу. Йдеш по ньому, наче по прекрасному м’якому килимі. З Дніпра доноситься свіже повітря. Відчуваєш незвичайний спокій і повне злиття з природою. Такий мій рідний куточок у Херсоні — вулиця Соборна.
Объяснение: