Скласти складний план для переказу "Найда" Монах Іван Найда увійшов до своєї келії. Зробивши необережний рух,
він штовхнув стіл, з якого впало щось важке. Найда нахилився й намацав на
підлозі велику проскуру.
Роздивляючись так дивно знайдену проскуру, монах помітив, що внизу
на ній щось написано. Підійшовши ближче до лампади, що жевріла біля
ікони, він прочитав: «О здравії раба Божого Івана Найди, гетьмана
правобережного українського».
Слова ці примусили Найду здригнутися всім тілом. Це що – глум чи
фатальне пророцтво? Кому відомо про його козацьке минуле? Хто зробив на
проскурі цей страшний напис?
Непомітно для самого себе Найда відчувши голод, відкусив добрий
кусень проскури. Нараз він відчув у роті щось неїстівне…
Найда витягнув із рота м’якушку і помітив у ній клаптик паперу.
Тремтячими від хвилювання руками підніс його до лампадки. Папірець був
списаний дрібними літерами. Записка була розірвана. Найда хутко зняв із
ланцюжка лампадку, поставив її на столі і почав обережно розламувати
проскуру. Витяг ще клапоть, приклав до того, який уже був у нього. Тепер
записка набрала такого вигляду:
«Року Божого 1750 я, раб Божий, козак запорозький…. Закопав скарб.
Ціле життя моє збирав гроші, щоб прислужитися вітчизні моїй. Зібрав
червінців два казани, діамантів казан. Тому, кому належить визволити наш
край з неволі, тому відкриваю таємницю, на того надіюсь. Доїдеш до річки
Саксаганки, поверни коня і поїдь лівим берегом угору проти течії.
Наступного дня надвечір побачиш високу кручу, а на вершині її великий
сірий камінь, подібний до голови вепра. Сядь на той камінь, ніби на праве
вухо, й побачиш гай, а в гаю розчахнутий дуб. Одну його половину розбила
блискавка, друга росте. Пройди під похилою стороною, відлічи сто кроків
уперед, там, під землею на півсписа лежить камінь. Стань на тому місці на
Петра й Павла і відлічи на схід сонця сімдесят три кроки»
Найда склав записку й сховав на грудях. Радість і почуття чогось
надзвичайного наповнювали його серце. Він відчував, як за спиною в нього
виростають могутні крила.
Найда підійшов до свого ложа, щоб узяти патерицю й чотки та піти до
церкви. Він простяг руку, але з криком відсахнувся… Замість чоток на ложі
лежали спис і довга низка куль.
Було дуже приємно отримати твого листа! Вітаю тебе з обранням старостою класу. Я вірила, що оберуть саме тебе, бо ти дуже відповідальна та кмітлива.
Почну з головного – я навчилася кататися на велосипеді! Ти ж пам'ятаєш, як мені цього хотілося. Свого в мене не було, а друзі, якщо і пропонували мені покататися, то не недовго. А для того, щоб навчитися хвацько крутити педалі, потрібен час…
Та сталося диво – батьки купили мені велосипед. Тепер я не розлучаюся зі своїм двоколісним другом. Звичайно, катаюся я ще не ідеально, постійно збиваю коліна та набиваю синці, але рівновагу тримати вмію.
У мене все гаразд і вдома, і в школі. До речі, в нашому класі з’явився новенький – Павло. Він з родиною переїхав до нас з Дніпродзержинська. Мій новий однокласник не дуже високого зросту, трохи товстенький, а ще він напрочуд гарно співає. Ми були приємно здивовані, коли почули його співи. Вчителі не нарадуються такому таланту і вже готують йому сольний номер на святі Восьмого березня.
На цих вихідних ходили з мамою й татом до театру на виставу «Ромео і Джульєтта». Гра акторів була неперевершеною! Я насолоджувалася кожною миттю дійства. Актриса, яка грала Джульєтту, мала дуже вишукану сукню.
Минулого тижня в нашій школі був день зустрічі випускників. Традиційно старшокласники готують для них розважальну програму – співають, танцюють, розповідають чудові історії і декламують вірші. Цього разу наша вчителька з музики попросила мене зіграти на святковому концерті «Італійську польку»! Уявляєш?!
Я дуже нервувала – це ж мій перший сольний виступ на сцені. Найбільше боялася, що від хвилювання забуду ноти, але все пройшло пречудово. Всім дуже сподобалось. Стільки оплесків я ще ніколи не отримувала.
Напиши мені одразу, як отримаєш листа! Чекаю на твою відповідь!
Оля.
Оригинал http://ycilka.net/tvir.php?id=887#ixzz4bJtfJ1LA
Великодні дзвони радість сповіщають, зігріває душі благодать небес, пісню Воскресіння янголи співають, бо з нами, бо Христос Воскрес!
Великодні дзвони
радість сповіщають
зігріває душі
благодать небес
пісню Воскресіння
пісню співають
Объяснение:
1) Речення має інтонаційну завершеність, а словосполучення не має.
2) Словосполучення поєднує два й більше повнозначних слів (є головне слово й залежне), речення має граматичну основу та другорядні члени речення.
3) Словосполучення називає предмет, ознаку тощо (ширше, ніж слово), за до речення висловлюють думку.