Фольклор украинского народа является очень ценным сокровищем. Он формировался на протяжении многих веков и объединяет времена Киевской Руси с настоящим. Преодолевая различные препятствия на своем пути фольклор видоизменялся и приобретал разных жанровых воплощений. Окунувшись в историю мы можем найти знаменитые думы, которые превозносили победителей; наставления, что не потеряли актуальности до сегодня; легенды, баллады, сказки и многое другое.
Фольклор воплощает большую ценность еще потому, что лучшие произведения великих поэтов взятые из казны творчества народа, неизмеримо глубокой, разнообразной, чистой и мудрой. На основе фольклорных произведений на украинских землях формировались и разрастались театры, песенные произведения и даже художественное искусство.
Свое отношение к фольклору в своих размышлениях воплотил великий философ Григорий Сковорода, во время учебы он советовал ученикам обязательно изучать устное народное творчество, которое наиболее полно хранит сокровища народной мудрости. Он подчеркивал, что человек имеет право на уважение, что не забывает своего славного происхождения и может почерпнуть для себя все разнообразие мнений народного искусства, зрошеного кровью и слезами украинского народа.
Я считаю, что человек знающий свою историю и фольклор заслуживает называться настоящим патриотом. И что самое большое богатство находится не в самом устном народном творчестве, а в том что это творчество тронула в сердце.
Пісня з давніх-давен вважається невід'ємною частинкою кожного народу. Вона уособлює спогади про минуле, роздуми про сьогодення та мрії про щасливе майбутнє. На мою думку, жоден народ не може існувати без частини душі – пісні. Українські пісні наповнені глибоким змістом й роздумами. Складаючи їх, народ описував свої переживання, почуття, мрії та надії. Багато про давні часи можуть розповісти обрядові пісні: веснянки, колядки, щедрівки. Ми можемо не сприймати поклоніння предків перед силами природи, але шанобливе ставлення до хліба, праці, природи не може залишити нас байдужими. Коляда та щедрівка піднімають настрій, об'єднують у християнській родині. У пейзажній пісенній ліриці змальована чарівна краса рідної природи: безмежні степи, зелені ліси, блакитні річки, золоті пшеничні лани. Здавалося б звичайний краєвид, та дорогий для серця, він оживає в пісенних рядках: Під гаєм в'ється річенька, Мов скло вона блистить. Долиною зеленою, Кудись вона біжить. Основне ж багатство рідної землі – український працелюбний народ, що заселяє її – про це теж розповідають пісні. В інших йдеться про нестримне кохання парубка до дівчини. Вони яскраві на емоції та душевні переживання, які переповнюють їхні серця: Сопілочка калинова, ясенове денце Не сопілка тото грає, а любкове серце. Як не згадати козацькі пісні, що охоплюють цілу епоху визвольної боротьби. У них майстерно оспівані події, час, неординарні поступки героїв. Відображається заклик до боротьби за волю та краще майбутнє в багатьох із них. Молодою кров'ю полеглих синів скроплені стрілецькі пісні. Вони є особливим прикладом мужності в нерівній боротьбі з численним ворогом. Також у пісенній творчості неабияка роль відводиться материнській любові до своєї дитини, тузі за загиблим: Вернися, синку, додомоньку, Змию, зчешу головоньку. А перейнятися силою пісні допомагають багаті художні засоби: постійні епітети, символи, паралелізм, метафора, зменшено-пестливі слова. Пісні стільки можуть розповісти про все, вони дуже різні, що, напевно, залишиться байдужою тільки супер черства людина. Допоки ми їх знаємо чи співаємо - пісні житимуть вічно, бо є частиною душі народу, тобто кожного з нас.
Фольклор украинского народа является очень ценным сокровищем. Он формировался на протяжении многих веков и объединяет времена Киевской Руси с настоящим. Преодолевая различные препятствия на своем пути фольклор видоизменялся и приобретал разных жанровых воплощений. Окунувшись в историю мы можем найти знаменитые думы, которые превозносили победителей; наставления, что не потеряли актуальности до сегодня; легенды, баллады, сказки и многое другое.
Фольклор воплощает большую ценность еще потому, что лучшие произведения великих поэтов взятые из казны творчества народа, неизмеримо глубокой, разнообразной, чистой и мудрой. На основе фольклорных произведений на украинских землях формировались и разрастались театры, песенные произведения и даже художественное искусство.
Свое отношение к фольклору в своих размышлениях воплотил великий философ Григорий Сковорода, во время учебы он советовал ученикам обязательно изучать устное народное творчество, которое наиболее полно хранит сокровища народной мудрости. Он подчеркивал, что человек имеет право на уважение, что не забывает своего славного происхождения и может почерпнуть для себя все разнообразие мнений народного искусства, зрошеного кровью и слезами украинского народа.
Я считаю, что человек знающий свою историю и фольклор заслуживает называться настоящим патриотом. И что самое большое богатство находится не в самом устном народном творчестве, а в том что это творчество тронула в сердце.
Українські пісні наповнені глибоким змістом й роздумами. Складаючи їх, народ описував свої переживання, почуття, мрії та надії.
Багато про давні часи можуть розповісти обрядові пісні: веснянки, колядки, щедрівки. Ми можемо не сприймати поклоніння предків перед силами природи, але шанобливе ставлення до хліба, праці, природи не може залишити нас байдужими. Коляда та щедрівка піднімають настрій, об'єднують у християнській родині.
У пейзажній пісенній ліриці змальована чарівна краса рідної природи: безмежні степи, зелені ліси, блакитні річки, золоті пшеничні лани. Здавалося б звичайний краєвид, та дорогий для серця, він оживає в пісенних рядках:
Під гаєм в'ється річенька,
Мов скло вона блистить.
Долиною зеленою,
Кудись вона біжить.
Основне ж багатство рідної землі – український працелюбний народ, що заселяє її – про це теж розповідають пісні.
В інших йдеться про нестримне кохання парубка до дівчини. Вони яскраві на емоції та душевні переживання, які переповнюють їхні серця:
Сопілочка калинова, ясенове денце
Не сопілка тото грає, а любкове серце.
Як не згадати козацькі пісні, що охоплюють цілу епоху визвольної боротьби. У них майстерно оспівані події, час, неординарні поступки героїв. Відображається заклик до боротьби за волю та краще майбутнє в багатьох із них.
Молодою кров'ю полеглих синів скроплені стрілецькі пісні. Вони є особливим прикладом мужності в нерівній боротьбі з численним ворогом.
Також у пісенній творчості неабияка роль відводиться материнській любові до своєї дитини, тузі за загиблим:
Вернися, синку, додомоньку,
Змию, зчешу головоньку.
А перейнятися силою пісні допомагають багаті художні засоби: постійні епітети, символи, паралелізм, метафора, зменшено-пестливі слова. Пісні стільки можуть розповісти про все, вони дуже різні, що, напевно, залишиться байдужою тільки супер черства людина. Допоки ми їх знаємо чи співаємо - пісні житимуть вічно, бо є частиною душі народу, тобто кожного з нас.