Кожна людина визначає своє ставлення до себе, до інших людей, до світу, формується світогляд людини, який охоплює знання, переконання, прагнення, сподівання.
Втілюючи загальне бачення і розуміння місця людини в світі, світогляд впливає на її життєві позиції та вчинки. Поряд із індивідуальним світоглядом людини існує світогляд великих чи малих груп людей (націй, соціальних верств, етнографічних груп, родини тощо), який у процесі історичного розвитку зазнає певних, нерідко значних, змін.
У життєво-практичному світогляді важливе місце посідають уявлення та вірування. Уявлення – це образ якогось предмета чи явища, який міг сприйматися раніше і відтворився в пам"яті або створений уявою. Воно стосується не тільки минулого й теперішнього, а й майбутнього. У народному світогляді переважають уявлення як плід власне уяви, що стовується таких ситуацій, яких людина повністю не реалізувала в дійсності. Отже, йдеться про перетворювальне, а також спотворене відображення реальних предметів і явищ.
Релігійні уявлення людей називаються віруваннями. Вони сприймаються без перевірки, на віру. Віра становить основу релігійного світогляду. Релігійні люди переконані в існуванні надприродних сил та в їх визначальній ролі у світі.
Світогляд українського народу завжди мав яскраво виражене релігійне спрямування. Вірування необхідно відрізняти від повір"їв – своєрідних народних уявлень про залежність людини та її долі від явищ навколишнього світу. Народні повір"я широко відображені в усній народній творчості, зокрема в переказах, легендах тощо.
Світогляд українського народу має властивість переносити на світобудову якості людини. Ще у 30-х роках ХХ ст. Ганс Цбінден записав переказ про Землю, який побутував на Гуцульщині. За переказом, наша планета нагадує велетеньський людський організм, різні частини якого асоціюються з певним містом або регіоном: голова з цесарським містом – Віднем, пуповина – з папським містом Римом, груди й робочі руки – з багатими рівнинами Покуття, Поділля та Наддніпровської України, а черево – "шляхетчиною", тобто Польщею.
Как по мне, не следует расставлять проблемы современной семьи в порядке уменьшения - увеличение «опасности» . Все то, о чем будет идти разговор, может поставить брак под угрозу. Это вредные привычки - употребление алкоголя, табака, наркотиков. Это отсутствие общения и общих интересов у членов семьи, когда сосуществование сводится к общим детям и бюджету. Это угроза развода, когда двое не могут, а то и просто не хотят искать общий язык, или сожительство без регистрации брака, при котором женщина должна рисковать всем, не имея никаких прав и гарантий на будущее. Это нежелательные дети, которые превращаются в бремя для родителей, а воспитание - на вынужденную дань ненужному маленькому человеку. А то и проще и прозаичнее - аборты как возможность устроить свою «счастливую судьбу» за счет жизни собственного ребенка. Это нарушение супружеской верности. Что там говорить? Анархия разрушает.
Как же сохранить семью от разрушения? Выбирать брачного партнера, для которого здоровья является настоящим приоритетом в жизни. Познавая человека в процессе свиданий, проверять прежде всего общность ваших с ней интересов, ценностей и целей, начиная от отношения до каких-то культурных явлений (общность художественных вкусов) , к религиозной принадлежности. «Нет! » разводу следует говорить еще до того, как вы образовали семью; просто поставить верность жене принципом вашего существования. Это будет возможно тогда, когда жена будет постоянно стремиться удовлетворять ваши нужды в признании, доверию, глубоких взаимоотношениях, дружбы, поддержке в сложных ситуациях, а вы будете делать это для нее. А все перечисленное происходит от общения, которому двое уделяют серьезное внимание, время и место. Только такое общение разрешит отношениям развиваться и углублять, а не вырождаться в сплошное равнодушие к нуждам другого да и к самому его лицу. Такое общение возможное в семье, созданной по свободному решению двух соединить свои жизни, а не прихотью - давлением родителей, друзей или желанием не быть одиноким или не отставать от других.
Світоглядні уявлення
Кожна людина визначає своє ставлення до себе, до інших людей, до світу, формується світогляд людини, який охоплює знання, переконання, прагнення, сподівання.
Втілюючи загальне бачення і розуміння місця людини в світі, світогляд впливає на її життєві позиції та вчинки. Поряд із індивідуальним світоглядом людини існує світогляд великих чи малих груп людей (націй, соціальних верств, етнографічних груп, родини тощо), який у процесі історичного розвитку зазнає певних, нерідко значних, змін.
У життєво-практичному світогляді важливе місце посідають уявлення та вірування. Уявлення – це образ якогось предмета чи явища, який міг сприйматися раніше і відтворився в пам"яті або створений уявою. Воно стосується не тільки минулого й теперішнього, а й майбутнього. У народному світогляді переважають уявлення як плід власне уяви, що стовується таких ситуацій, яких людина повністю не реалізувала в дійсності. Отже, йдеться про перетворювальне, а також спотворене відображення реальних предметів і явищ.
Релігійні уявлення людей називаються віруваннями. Вони сприймаються без перевірки, на віру. Віра становить основу релігійного світогляду. Релігійні люди переконані в існуванні надприродних сил та в їх визначальній ролі у світі.
Світогляд українського народу завжди мав яскраво виражене релігійне спрямування. Вірування необхідно відрізняти від повір"їв – своєрідних народних уявлень про залежність людини та її долі від явищ навколишнього світу. Народні повір"я широко відображені в усній народній творчості, зокрема в переказах, легендах тощо.
Світогляд українського народу має властивість переносити на світобудову якості людини. Ще у 30-х роках ХХ ст. Ганс Цбінден записав переказ про Землю, який побутував на Гуцульщині. За переказом, наша планета нагадує велетеньський людський організм, різні частини якого асоціюються з певним містом або регіоном: голова з цесарським містом – Віднем, пуповина – з папським містом Римом, груди й робочі руки – з багатими рівнинами Покуття, Поділля та Наддніпровської України, а черево – "шляхетчиною", тобто Польщею.
Как по мне, не следует расставлять проблемы современной семьи в порядке уменьшения - увеличение «опасности» . Все то, о чем будет идти разговор, может поставить брак под угрозу. Это вредные привычки - употребление алкоголя, табака, наркотиков. Это отсутствие общения и общих интересов у членов семьи, когда сосуществование сводится к общим детям и бюджету. Это угроза развода, когда двое не могут, а то и просто не хотят искать общий язык, или сожительство без регистрации брака, при котором женщина должна рисковать всем, не имея никаких прав и гарантий на будущее. Это нежелательные дети, которые превращаются в бремя для родителей, а воспитание - на вынужденную дань ненужному маленькому человеку. А то и проще и прозаичнее - аборты как возможность устроить свою «счастливую судьбу» за счет жизни собственного ребенка. Это нарушение супружеской верности. Что там говорить? Анархия разрушает.
Как же сохранить семью от разрушения? Выбирать брачного партнера, для которого здоровья является настоящим приоритетом в жизни. Познавая человека в процессе свиданий, проверять прежде всего общность ваших с ней интересов, ценностей и целей, начиная от отношения до каких-то культурных явлений (общность художественных вкусов) , к религиозной принадлежности. «Нет! » разводу следует говорить еще до того, как вы образовали семью; просто поставить верность жене принципом вашего существования. Это будет возможно тогда, когда жена будет постоянно стремиться удовлетворять ваши нужды в признании, доверию, глубоких взаимоотношениях, дружбы, поддержке в сложных ситуациях, а вы будете делать это для нее. А все перечисленное происходит от общения, которому двое уделяют серьезное внимание, время и место. Только такое общение разрешит отношениям развиваться и углублять, а не вырождаться в сплошное равнодушие к нуждам другого да и к самому его лицу. Такое общение возможное в семье, созданной по свободному решению двух соединить свои жизни, а не прихотью - давлением родителей, друзей или желанием не быть одиноким или не отставать от других.