Скласти твір-мініатюру в художньому стилі за темою «А в серці тільки ти, єдиний мій, коханий рідний краю!», використовуючи узгоджені та неузгоджені означення.

У складносурядному реченні прості речення, які входять до його складу, незалежні одне від одного, вони є рівноправними. А складнопідрядне речення подібне до словосполучення: тут завжди є одне головне речення, а одне чи більше підрядних, тобто залежних. Так як у словосполученні, так і в складнопідрядному реченні від головного речення до підрядного можна поставити запитання. наприклад: Я знаю, що все буде добре. Я знаю (ЩО?) що все буде добре. Ми підем, де трави похилі. Ми підем (КУДИ?) де трави похилі.

Крім того, у складносурядному реченні прості реченні з'єднуються сурядними сполучниками (і, й, та, а, але, зате, проте, однак, то, чи, або тощо), а в складнопідрядному - підрядними (що, куди, де, звідки, як, мов, ніби, який тощо).

Кожного дня люди роблять добрі вчинки, і лише деякі з таких вчинків вважаються героїчними. Наприклад, перевести стареньку бабусю або сліпу людину через вулицю – це добрий вчинок, але не подвиг. А от врятувати людину під час пожежі – вчинок, безумовно, героїчний. Де ж полягає межа між добрим вчинком і героїчним? На мій погляд, добрий вчинок буде героїчним, коли людина, що робить цей вчинок, сама ризикує. Рятуючи того, хто тоне, можна потонути і самому, а виносячи людей з палаючого будинку, ризикуєш отримати опіки, а то й загинути. Саме тому рятувальників і пожежників називають людьми героїчних професій. Під час Другої Світової війни деякі люди ризикували і ховали у себе єврейських дітей або поранених бійців, хоча за це могли бути розстріляними разом зі своїми родинами. Тому коли люди, незважаючи на ризик, роблять такі вчинки, можуть називатися героями.