1. Разом пишуться складні сполучники, які становлять тісне поєднання повнозначних слів із частками або прийменниками: адже́, ані́ж, втім, зате́, мо́вби, на́чеб, на́чебто, немо́в, немо́вби, немо́вбито, нена́че, нена́чебто, ні́би, ні́бито, ніж, о́тже, ото́ж, приті́м, прито́му, причі́м, причо́му, проте́, се́бто, то́бто, це́бто, щоб, якби́, якщо́; також слова: або́що, то́що.
Увага. Сполучники зате́, проте́, щоб, якби́, якщо́, які пишуться разом, треба відрізняти від однозвучних самостійних слів, що пишуться з прийменниками за, про та частками би, як окремо. Так, сполучники зате, проте можна замінити одним із протиставних сполучників а, але, однак, тоді як прийменники за, про та вказівний займенник те такій заміні не підлягають. Пор.:
Хоч не застав Івана дома, зате пройшовся; але: За те оповідання його похвалили.
Сполучник щоб легко відрізнити від займенника що з часткою б, оскільки на займенник що виразно падає наголос. Пор.:
Сказав, щоб усі прийшли; але: Що б ви сказали, кали б я не приїхав?
Сполучники якби, якщо можна відрізнити від однозвучного з ними прислівника як із часткою бита займенника що за до контексту, бо на прислівник як завжди падає логічний наголос. Пор.:
Якби тут був мій товариш!; але: Як би краще виконати завдання!
Якщо хочеш, до тобі; але: Як що трапиться, нарікай на себе.
2. Окремо пишуться:
а)Сполучники з частками б, би, ж, же: або́ ж, адже́ ж, але́ ж, а я́к же, бо ж, коли́ б, коли́ б то, о́тже ж, хоча́ б, хо́ч би.
б)Складені сполучники: дарма́ що, для то́го щоб, за́мість то́го щоб, з ти́м щоб, з то́го ча́су як, незважа́ючи (невважа́ючи) на те що, пі́сля то́го як, при цьо́му, та й, та́к що, тимча́сом як, тому́ що, у мі́ру то́го як, че́рез те що й под.
3. Через дефіс пишуться сполучники отож-то, тим-то, тільки-но, тому-то.
Прихід весни завжди супроводжується особливим ароматом свіжості. Цей запах відчувається настільки чітко, що його ні з чим не сплутаєш. Його навіть можна розбити на періоди. Початок весни пахне м’якою вогкістю. Сніг тане, по дорогах течуть дзвінкі струмки, з дахів падають крапельки. Весна як ніби змиває залишки зими, готуючи ґрунт для своїх красот.
Трохи пізніше з’являється запах мокрої землі. Вона відтає після зимової холоднечі та прокидається. Часто вранці над землею встає туман. Хоч цей час не дуже люблять за велику кількість бруду й калюж, але це необхідний етап для пробудження природи та появи свіжої зелені. Незабаром бруд зникне, а на його місці з’явиться багато трави та квітів.Коли крізь землю показується молода травичка, а на деревах набухають бруньки, можна відчути приємний аромат ефірних олій, які виділяють рослини. Відразу стає зрозуміло, що природа вже повністю готова обтруситися від зимових оков, що вже ось-ось почнеться весняний розмай життя, барв та ароматів. Небо набуває соковитого блакитного кольору, по ньому пливуть пухнасті білі хмари.
Весняні дощі вже не такі холодні, як восени. Вони щедро наповнюють землю вологою, щоб вона могла давати життя. У цей період не знаєш, як правильно одягатися, адже вранці ще холодно, а вдень пригріває сонечко та стає тепло.
Нарешті молоді листочки скидають тверду оболонку та розкриваються. Дерева й кущі покриваються свіжим листям. Воно таке зворушливе й ніжне, так приємно радує око. Хочеться дихати на повні груди та проводити якомога більше часу на вулиці. Настрій піднімається, виникає очікування позитивних змін.
Весна змінює все навколо. Незалежно від того, де ви знаходитесь — в місті або в лісі — її прихід можна помітити скрізь. Навколишня природа оновлюється і перетворюється, набуваючи чудового весняного вигляду.
Відповідь: А
Пояснення:
1. Разом пишуться складні сполучники, які становлять тісне поєднання повнозначних слів із частками або прийменниками: адже́, ані́ж, втім, зате́, мо́вби, на́чеб, на́чебто, немо́в, немо́вби, немо́вбито, нена́че, нена́чебто, ні́би, ні́бито, ніж, о́тже, ото́ж, приті́м, прито́му, причі́м, причо́му, проте́, се́бто, то́бто, це́бто, щоб, якби́, якщо́; також слова: або́що, то́що.
Увага. Сполучники зате́, проте́, щоб, якби́, якщо́, які пишуться разом, треба відрізняти від однозвучних самостійних слів, що пишуться з прийменниками за, про та частками би, як окремо. Так, сполучники зате, проте можна замінити одним із протиставних сполучників а, але, однак, тоді як прийменники за, про та вказівний займенник те такій заміні не підлягають. Пор.:
Хоч не застав Івана дома, зате пройшовся; але: За те оповідання його похвалили.
Сполучник щоб легко відрізнити від займенника що з часткою б, оскільки на займенник що виразно падає наголос. Пор.:
Сказав, щоб усі прийшли; але: Що б ви сказали, кали б я не приїхав?
Сполучники якби, якщо можна відрізнити від однозвучного з ними прислівника як із часткою бита займенника що за до контексту, бо на прислівник як завжди падає логічний наголос. Пор.:
Якби тут був мій товариш!; але: Як би краще виконати завдання!
Якщо хочеш, до тобі; але: Як що трапиться, нарікай на себе.
2. Окремо пишуться:
а)Сполучники з частками б, би, ж, же: або́ ж, адже́ ж, але́ ж, а я́к же, бо ж, коли́ б, коли́ б то, о́тже ж, хоча́ б, хо́ч би.
б)Складені сполучники: дарма́ що, для то́го щоб, за́мість то́го щоб, з ти́м щоб, з то́го ча́су як, незважа́ючи (невважа́ючи) на те що, пі́сля то́го як, при цьо́му, та й, та́к що, тимча́сом як, тому́ що, у мі́ру то́го як, че́рез те що й под.
3. Через дефіс пишуться сполучники отож-то, тим-то, тільки-но, тому-то.
Прихід весни завжди супроводжується особливим ароматом свіжості. Цей запах відчувається настільки чітко, що його ні з чим не сплутаєш. Його навіть можна розбити на періоди. Початок весни пахне м’якою вогкістю. Сніг тане, по дорогах течуть дзвінкі струмки, з дахів падають крапельки. Весна як ніби змиває залишки зими, готуючи ґрунт для своїх красот.
Трохи пізніше з’являється запах мокрої землі. Вона відтає після зимової холоднечі та прокидається. Часто вранці над землею встає туман. Хоч цей час не дуже люблять за велику кількість бруду й калюж, але це необхідний етап для пробудження природи та появи свіжої зелені. Незабаром бруд зникне, а на його місці з’явиться багато трави та квітів.Коли крізь землю показується молода травичка, а на деревах набухають бруньки, можна відчути приємний аромат ефірних олій, які виділяють рослини. Відразу стає зрозуміло, що природа вже повністю готова обтруситися від зимових оков, що вже ось-ось почнеться весняний розмай життя, барв та ароматів. Небо набуває соковитого блакитного кольору, по ньому пливуть пухнасті білі хмари.
Весняні дощі вже не такі холодні, як восени. Вони щедро наповнюють землю вологою, щоб вона могла давати життя. У цей період не знаєш, як правильно одягатися, адже вранці ще холодно, а вдень пригріває сонечко та стає тепло.
Нарешті молоді листочки скидають тверду оболонку та розкриваються. Дерева й кущі покриваються свіжим листям. Воно таке зворушливе й ніжне, так приємно радує око. Хочеться дихати на повні груди та проводити якомога більше часу на вулиці. Настрій піднімається, виникає очікування позитивних змін.
Весна змінює все навколо. Незалежно від того, де ви знаходитесь — в місті або в лісі — її прихід можна помітити скрізь. Навколишня природа оновлюється і перетворюється, набуваючи чудового весняного вигляду.