Як знайти свій шлях в житті? це насправді тяжка річ. ніхто ніколи не знає, яке його призначення в житті. і ніхто не знає, як його знайти, допоки одного разу, ти не зрозумієш, що знайшов те, що шукав. але незважаючи на те, що цей шлях самопізнання тяжкий та тернистий, повір, це вартує.шукай себе. одного ранку ти проснешся і зрозумієш, що твій улюблений колір - білий, що зелений гіркуватий чай набагато смачніший ніж солодкий чорний. і що світанок подобається більше, навіть якщо у цю пору ти ще спиш. і зрозумієш, що це повільна пісня твоя улюблена. і емоційність - це привілегія. навіть, якщо ти не вмієш танцювати, то ти пробуєш. і виявиться, що тобі непогано вдається та історія, а фізика - цікаве заняття, а ще, що ійська вартувала того часу. самотність більше не розчаровує, а є заспокоїтись. дощ з грозою більше не навіває сум. і слухати аудіокнигу в маршутнці набагато приємніше, ніж музику. одного ранку ти зрозумієш, що відчуваєш набагато більше ніж інші. і самопізнання не таке вже й страшне діло. без книжки ти нікуди не вийдеш, навіть якщо вона просто лежатиме в портфелі. тобі здаватиметься неймовірно дивним, що комос, як і глибини океанів, досі незвіднаний. і повір, це все так нормально. бо ти шукаєш себе. попри те, що шлях життя є унікальний для кожної дитини, це найвища місія. ти знайдеш себе, як хтось знаходить через музику, через кохання, танець, емоцій, біль та силу. кожен із нас особливий. я наприклад, мрію під ліричну рок-музику, а мій сусід, наприклад, може мріяти, сидячи на підвіконнику, з чашкою какао.а потім, ти посміхнешся світанковому сонцю і будеш щасливий. бо ти знайшов себе. і це твоє найбільше щастя.
жили в країні морфології два сусіди: дієслово та прислівник. добре вони жили, дружно, сім'ями товаришували. і була у дієслова красуня донька, а у прислівника – син богатир. і от коли вони виросли, то покохали одне одного та й одружилися. народився у них син, який від батька успадкував незмінність та вміння виконувати роль обставини. а від матері – вид (доконаний і недоконаний) та можливість мати залежні слова (іменники, займенники, прислівники). довго думали батьки над іменем для свого нащадка. мати підкреслювала, що її син – особлива форма дієслова, але й прислівник заявляв про свої права. і врешті-решт вирішили вони назвати сина дієприслівником.
