"Хліб - усьому голова" - неодноразово я чула цей вислів з уст багатьох людей. Та ніяк не могла збагнути його. Якось почула це і від своєї бабусі і вирішила запитати її, що це означає. Вона мені розповіла, що на світі немає такої людини, яка б не куштувала хліба. Але дуже мало людей, які знають скільки любові і тяжкої праці вкладено в один буханець. Скільки сил і недоспаних ночей іде на цю справу. А без хліба людина, як без води, як без повітря не може обійтися. Тому дуже в багатьох піснях, віршах чи оповіданнях хліб описується, як святий.
побачення , міркування - це не подвоєння, а подовження приголосних після голосного: перед я, ю і, е в усіх відмінках середнього роду ІІ відміни. панна, Ганна, бовваніти іт.д. - в словах такого типу відбувається подвоєння. Живемо, розріжеш - пишемо е, бо це дієслова І дієвідміни, і в 3 особі множини пишемо е. Заселяють - пишемо е, бо слова для перевірки - заселений, заселять. в них чітко чутно звук е.отже і в слові заселяють пишемо е. Депутати - це слово іншомовного походження, на нього правила немає. слова такого типу треба просто запам`ятати. З гідністю - якщо в називному відмінку однини основа закінчується на два приголосних, губний або р, то подовження не відбувається: радість – радістю. Боротьба - пишемо т, бо в слові, від якого воно утворилося, теж т: боротися. Те ж саме правило і щодо досвідчений - досвід. Опівночі, удосвіта - прислівники такого типу пишуться разом: звечора, вчора, уранці, взимку, опівдні Немов,нібито, неначе - це складні сполучники, утворені поєднанням слів із частками: начебто, немовбито, неначебто...Стародавня - складний прикметник, утворений від сполучення іменника і узгоджуваного з ним прикметника. милозвучність - складний іменник, утворений шляхом поєднання за до сполучного звука двох або кількох основ. Мікросередовище - усі складні іменники з першою частиною мікро, макро, зоо-, ізо-, квазі-, кіно-, космо-, макро-, мета-, метео-, мікро-, мілі-, mono-, мото-, мульти-, нео-, палео-, псевдо-, радіо-, рентгено-, соціо-, стерео- і т.д - пишуться разом.
