- Добрий день, мій давній друже! - Вітаю тебе, Максиме! - Як тобі нова архітектурна споруда на майдані Незалежності? - Андрію, ти маєш на увазі монумент бронзової дівчини? Так, безперечно, надзвичайно сподобався. Вражає архітектурне вирішення цієї скульптури й удало дібрана гама кольорів. Більше того, хочу сказати, що це улюблене місце зустрічей моїх друзів. - А я в захваті від символічності цієї скульптури. Дівчина з високо піднятими вгору руками тримає калинову гілку. Зверни увагу, мій приятелю Максиме, калинову, а не вербову. А чому? - Гадаю, народнопоетична творчість українців дає відповідь на це питання: у фольклорних творах калина уособлює трагічну й водночас героїчну долю нашого народу. - Так. В образі калини синтезуються народнопоетичні уявлення про красу і трагізм. Тому-то вона є одним з народних символів України. Та й у піснях Січових стрільців, поборників незалежності України, неодноразово згадується калина. - Цілком згоден з тобою, Андрію. Було приємно зустрітись і поспілкуватися. - Я теж радий був тебе бачити, Максиме. - До побачення, приятелю. - До наступної зустрічі, друже. (Учні рецензують діалоги однокласників за такими критеріями: грамотність і доречність використання в діалогах звертань, вправність володіння мовою. ) Учитель. Ось і закінчилася наша подорож рідним містом. Пізнаваймо його історію, вбираймо в серце його сьогоденну красу. І дбаймо про те, щоб усім - і киянам, і гостям - було тут затишно, тепло. Тож звертаймося одне до одного правильно, коректно, доброзичливо.
